Справа № 2-3386/11

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ільєва Т.  Г. ,

при секретарі –                    Хлуд А.Ю.,

за участю

представника позивача:                Волчек Н.М.,

представників відповідача:          ОСОБА_3, ОСОБА_4  ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

  Позивач ПАТ «Європейський страховий альянс» звернулося до суду з позовом до відповідача та просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 11 764 грн. 78 коп. страхового відшкодування, посилаючись на те, що 21.04.2008 року між ЗАТ «Європейський страховий альянс» та представником ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» був укладений Договір страхування транспортних засобів №1014583, за яким був застрахований транспортний засіб «Хюндай», д/н НОМЕР_1.

11.06.2008 року на вул. Саксаганського у м. Києві, сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля «Хюндай», д/н НОМЕР_1 та транспортного засобу «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_1

Встановлено, що дана ДТП відбулася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України, а саме: п. 13.1, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, позивачем замовлено проведення авто товарознавчого дослідження.

Висновком з визначення вартості матеріального збитку, а саме страховим актом №2422/08/50/ТР25/00/2  було визначено вартість збитку в результаті пошкоджень автомобіля «Хюндай», д/н НОМЕР_1, що складає 11 764, 78 коп.(а.с. 16 зворотна сторона).

В зв’язку із настанням страхової події, позивач виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями №4328 від 18.07.2008 року та №8724 від 06 березня 2009 року (а.с.18).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з викладених в ньому підстав, просила його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволення позову, посилаючись на те, що висновок щодо розміру заподіяної шкоди складений всупереч чинному законодавству України, а також просили суд застосувати строк позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.06.2008 року на вул. Саксаганського у м. Києві, сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля «Хюндай», д/н НОМЕР_1 та транспортного засобу «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_1

Вина відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді доводиться постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року (а.с.19), яка відповідно до ст.61  ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Цивільно – правова відповідальність ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» в період ДТП була застрахована в ЗАТ «Європейський страховий альянс»  (правонаступником якого є ПАТ «Європейський страховий альянс» на підставі Договір страхування транспортних засобів №1014583 від 21.04.2008 р. (а.с.4-7).

Керуючись ст. ст. 993, 1191 ЦК України, Законом України “ Про страхування”, до позивача перейшло право вимоги, яку особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Посилання представників відповідача на те, що аварійний комісар ОСОБА_2 не мав права з’ясовувати обставини та причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків по даній справі є безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ст.25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката) який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п.п.8.1 п.8 Договору страхування від 21 квітня 2008 року виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком на підставі письмової заяви від Страхувальника/Вигодонабувача і страхового акта, що складається Страховиком.

На підставі заяви Страхувальника про подію з застрахованим автомобілем, заяви на виплату страхового відшкодування, сформованого страхового акту №2422/08/50/ТР25/00/2 від 23.01.2009 р., Страховик на виконання умов договору страхування виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 11 764,78 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 78 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №4328 від 18.07.2008 р., №8724 від 06.03.2009 р.

Також, представники відповідача просили застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог і відмовити позивачеві у позові.

Так, відповідно до ст.257 ЦК України строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність) становить три роки від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.

В даному випадку Страховик виплатив Страховику за попереднім страховим актом страхове відшкодування в сумі 7 200, 00 грн. 18 липня 2008 року та в повному обсязі страхове відшкодування  було виплачено 06 березня 2009 року.

Відповідно до п.п.8.2. п.8 Договору страхування страхове відшкодування може бути сплачене частинами, якщо на СТО передбачена попередня оплата до початку виконання ремонтного процесу. В такому разі на СТО може бути перерахована частина страхового відшкодування у розмірі, що визначений попереднім страховим актом.

З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою позивач звернувся до суду 08.07.2011 року, тобто не пропустивши строк позовної давності.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.  

Оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а представниками відповідача у судовому засіданні не доведено, що позивачем страхове відшкодування було визначено та виплачено з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи чинне законодавство та матеріали справи, суд вважає, що на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 11 764,78 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача у виді судового збору в розмірі 117,78 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України;  Законом України “ Про  страхування”, ст. ст. 993,  1166, 1187, 1191 ЦК України суд,-  

В И Р І Ш И В :

    Позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу - задовольнити.     

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» суму страхового відшкодування в розмірі 11 764 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»  витрати з оплати судового збору в розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 65 коп., витрати з оплати  інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

              Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                          Т. Г. Ільєва