ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 вересня 2011 року                               м. Київ                              В/9991/2156/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:          Черпака Ю.К. (доповідача), Зайцева М.П., Олексієнка М.М.,      Рецебуринського Ю.Й., Сороки М.О., розглянувши заяву ОСОБА_7 –представника ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2011 року, прийнятої за результатами розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та зобов’язання скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2007 року № 965/2007 “Про присвоєння       ОСОБА_2 звання Герой України”,

встановив:

1 вересня 2011 року ОСОБА_7 –представник ОСОБА_8 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2011 року, прийнятої за результатами розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та зобов’язання скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2007 року № 965/2007 “Про присвоєння      ОСОБА_2 звання Герой України”.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року (справа № К-41176/09) та від 24 листопада 2010 року (справа № К-21638/08), в яких, на думку заявника, по-іншому, ніж у рішенні, щодо якого заявлено клопотання про перегляд Верховним Судом України, застосовано норми матеріального права.

Перевіривши наведені заявником доводи та дослідивши матеріали заяви, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску цієї справи до провадження Верховного Суду України.

Частиною 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів  неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В пункті 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 “Про судову практику застосування статей 235–240 Кодексу адміністративного судочинства України” роз’яснено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України заява про перегляд з цього мотиву може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2011 року ОСОБА_7, посилаючись на частину 1 статті 55 Конституції України і частину 1 статті 6 КАС України, вказує на те, що ОСОБА_1 не мав правових підстав оскаржувати Указ Президента України від 12 жовтня 2007 року № 965/2007 “Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України”, який є актом індивідуальної дії і не порушує права, свободи чи інтереси позивача у спірних правовідносинах. Вважає, що за таких обставин суд мав відмовити в задоволенні позову, так само як при розгляді аналогічних спорів, в тому числі справи № К-41176/09 і справи № К-21638/08. Однак при вирішенні даної справи суд посів протилежну правову позицію.

Юридичний аналіз наданих ОСОБА_7 рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, в ухвалах від 13 жовтня 2010 року у справі № К-41176/09 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування Указу від 14 січня 2008 року № 15/2008 “Про присвоєння ОСОБА_3 звання Герой України” та від 24 листопада 2010 року у справі № К-21638/08 за позовом ОСОБА_4 до Президента України про визнання протиправним та зобов’язання скасувати Указ від 18 липня 2007 року № 647/2007 “Про нагородження ОСОБА_5 орденом князя Ярослава Мудрого” Вищий адміністративний суд України, застосовуючи положення статей 6, 104, частини 2 статті 171 КАС України, визнав, що оскаржувані укази Президента України є актами індивідуальної дії і не порушують права, свободи чи інтереси позивачів у спірних правовідносинах, що є підставою для відмови в позові.

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 2 серпня 2011 року, щодо якої заявлено клопотання про перегляд Верховним Судом України, суд дійшов висновку, що Указ Президента України від 20 січня 2010 року № 46/2010 “Про присвоєння ОСОБА_6 звання Герой України” прийнятий з порушенням норм матеріального права, зокрема статті 6 Закону України “Про державні нагороди України” в частині посмертного присвоєння звання Герой України особі, яка не була громадянином України. У зв’язку з цим касаційний суд залишив без зміни рішення судів попередніх інстанцій про скасування спірного Указу.

Частина 1 статті 55 Конституції України, яка, на думку заявника, неоднаково застосована касаційним судом, безпосередньо не регулює спірні правовідносини і не застосовувалась судом при вирішенні вказаних спорів, оскільки містить загальну норму про право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” йдеться про те, що за правилами частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб’єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

Отже, з’ясування обставин про те, чи порушуються оскарженим актом права, свободи або інтереси позивача, тлумачиться як застосування адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, встановлене процесуальним законом право особи на звернення до суду, надання судового захисту та правові наслідки звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежного позивача) регулюються нормами процесуального права, спрямованими на реалізацію і захист прав та інтересів людини і громадянина, передбачених нормами різних галузей матеріального права.

Таким чином, за доводами ОСОБА_7, суд касаційної інстанції фактично неоднаково застосував норми процесуального права, що не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та зобов’язання скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2007 року № 965/2007 “Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України” для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2011 року за заявою ОСОБА_7 –представника ОСОБА_8.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К.

Зайцев М.П.

Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.

Сорока М.О.