Справа № 161/7487/20

Провадження № 1-кп/161/258/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       м. Луцьк                                                         18 грудня 2024 року        Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого:

судді -                                                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря -                                         ОСОБА_2 ,

прокурорів -                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого -                                                 ОСОБА_6 ,

захисників -                                                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

                                                                        ОСОБА_9 ,

потерпілого -                                                 ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010003364, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури, відносно  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Глинянка Любомльського району Волинської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.

ОСОБА_6 , діючи відповідно до укладеного договору із ОСОБА_10 № 119 про надання правової допомоги, умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом умовляння та переконання схилив ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення в інтересах ОСОБА_10 дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

При цьому, ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_10 , що для повернення будинку, який йому належав до укладення договору міни від 14.05.2009, необхідно отримати у кримінальному провадженні № 12018030010003433 висновок судової почеркознавчої експертизи щодо підроблення підпису ОСОБА_12 в договорі міни від 14.05.2009, для чого необхідно надати неправомірну вигоду службовій особі - Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області.

Так, під час зустрічі 27.04.2019, о 10 годині 41 хвилині, неподалік будинку № 31 по проспекту Президента Грушевського у м. Луцьку, ОСОБА_6 шляхом умовляння та переконання схилив ОСОБА_10 надати йому грошові кошти у розмірі 2500 доларів США для подальшої їх передачі як неправомірну вигоду службовій особі - працівнику Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області, та особі, яка надає публічні послуги - експерту Волинського НДЕКЦ МВС України за складання та отримання у кримінальному провадженні № 12018030010003433 висновку судової почеркознавчої експертизи про підроблення підпису ОСОБА_12 в договорі міни від 14.05.2009.

ОСОБА_10 , будучи переконаним у тому, що адвокат ОСОБА_6 , представляючи таким чином його інтереси, зможе у подальшому вирішити питання щодо повернення йому вищезгаданого будинку, погодився на вказану незаконну пропозицію.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне підбурювання ОСОБА_10 до надания неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи 06.05.2019, о 16 годині 16 хвилин, на сходинковій клітці житлового приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 2500 доларів США, з яких 2000 доларів США імітаційні, а 500 доларів США відповідали банкнотам, що перебувають в офіційному обігу, для їх подальшої передачі як неправомірну вигоду службовій особі — працівнику Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області, та особі, яка надає публічні послуги - експерту Волинського НДЕКЦ МВС України за складання та отримання у кримінальному провадженні № 12018030010003433 висновку судової почеркознавчої експертизи щодо підроблення підпису ОСОБА_12 в договорі міни від 14.05.2009.

Однак, указані кошти ОСОБА_6 не передав як неправомірну вигоду службовій особі - працівнику Луцького віллілу поліції ГУНП у Волинській області та заволодів ними особисто, не повідомивши про це ОСОБА_10 , у зв?язку з чим злочин - надання неправомірної вигоди службовій особі, не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_10 .

Після отримання вказаних грошових коштів протиправну діяльність ОСОБА_6 було припинено працівниками правоохоронних органів.

Своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні до закінченого замаху на надання пеправомірної вигоди службовій особі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становиша, вчиненими повторно, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав та на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився від дачі показань.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду дав показання, що десь близько п`яти років назад він звернувся до адвоката ОСОБА_6 з приводу захисту своїх прав щодо підробки підписів на договорі міни стосовно будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який йому належав до укладання даного договору. Під час спілкування з адвокатом, останній брав з нього за послуги то 1000 грн., 1500 грн, 500 грн.. Всі ці гроші не оформлювалися, його це трішки насторожувало, бо справа не просувалася. Коли він почув, що треба ще більша сума, то купив диктофон. Зустрівся з ОСОБА_6 біля офісу, де останній повідомив, що треба 1000 дол. для проведення почеркознавчої експертизи, щоб все було добре. Пройшло десь пів року – рік, але справа не просувалася. Після цього ОСОБА_6 неодноразово повідомляв, що для вирішення питання необхідно ще 5000 дол., 3000 дол.. Тоді він подав заяву до поліції з приводу шахрайських дій ОСОБА_6 .. Він взяв свої 500 доларів США і в приміщенні поліції, яке знаходиться по вул. Теремнівській в м. Луцьку, йому в присутності понятих надали імітаційні 2000 доларів США та одягнули приховану відеокамеру. В подальшому, на сходах біля кабінету на веранді ОСОБА_6 він передав останньому всі вказані гроші, а саме справжні 500 доларів США та імітаційні 2000 доларів США, після чого обвинуваченого затримали працівники поліції. Обвинуваченого не пробачив, бо той не визнав вини, але претензій до обвинуваченого немає.

       Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду дав показання, що близько 6 років в період з 2013 року по 2018 року він працював слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області. Потерпілого ОСОБА_10 він не знає, ОСОБА_6 знає як захисника в рамках інших кримінальних провадженнях. Ним було внесено до ЄРДР відомості по заяві ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 190 КК України на рахунок передачі ОСОБА_6 1000 дол. в подальшому для передачі їх в Луцький ВП ГУНП для відкриття кримінального провадження. Потерпілий пояснив, що всі обставини справи у нього записані на диктофон та надав диск із записами.

       Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду дав показання, що ОСОБА_6 не знає, лише знає його як фігуранта кримінального провадження. В 2018 році він працював начальником Луцького ВП ГУНП у Волинській області. В вересні 2018 року надійшла заява від ОСОБА_10 про вчинення шахрайських дій ОСОБА_6 .. Дана заява була передана слідчому ОСОБА_13 для розгляду. Відомості були внесені за кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України. В подальшому він проходив свідком по даному кримінальному провадженню. Будь-який слідчий до нього по цій справі з приводу пропонування ОСОБА_6 грошей, не підходив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду дав показання, що ці події відбувалися п`ять років тому. Він з другом ОСОБА_16 йшли по вул Волі в м. Луцьку, де їх зустріли працівники поліції та запропонували проїхати на слідчі дії, на що вони погодилися і разом поїхали на вул. Теремнівську. Працівники поліції надали йому для огляду вказані грошові кошти, які були справжніми та не справжніми. Під час огляду грошових коштів були присутні він, ОСОБА_17 та ОСОБА_10 .. В подальшому вони поїхали на залізничний вокзал вул. Грушевського та пішли до офісу адвоката ОСОБА_6 . Потім він підійшов до вказаного офісу та побачив, що в ОСОБА_6 знаходяться ті грошові кошти, які йому для огляду надавали працівники поліції. Це відбувалося на сходинках. Вказав, що дані грошові кошти були вилучені та в подальшому оглянуті в відділі поліції.        

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду дала показання, адвокат ОСОБА_6 30.07.1998 року отримав свідоцтво № 179 про право на зайняття адвокатською діяльністю. Він включений до реєстру адвокатів Волині. Адвокатською практикою займався індивідуально. 08.05.2019 року до Ради адвокатів Волинської області звернувся ОСОБА_6 щодо порушення його прав та гарантій адвокатської діяльності, а також з приводу незаконного затримання його працівниками правоохоронних органів. В заяві він зазначив, що 06.05.2019 року біля 16-00 години під час отримання ОСОБА_6 гонорару в сумі 2500 дол. США в приміщенні його офісу від ОСОБА_10 у відповідності до договору про надання правової допомоги та угоди про виплату гонорару від 29.06.2018 року, працівники поліції без дозволу адвоката проникли на територію його офісу та повідомили, що будуть проводити огляд місця події. ОСОБА_6 попросив надати ухвалу суду про надання дозволу на тимчасовий доступ до приміщення, однак така ухвала надана не була. Після вилучення в ОСОБА_6 коштів, які були внесені ОСОБА_10 як гонорар по справі, мобільного телефону, паспорта та посвідчення адвоката, його було доставлено у Луцький ВП поліції в кабінет слідчого СВ Луцького ВП ОСОБА_19 .. Протокол про огляд місця події оформлявся в приміщенні поліції. Протоколу про обшук складено не було. В приміщенні поліції ОСОБА_6 звернувся з усною заявою про допуск адвоката ОСОБА_9 , який в цей час перебував в приміщенні. Втім, прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_19 адвоката не допустили. При цьому прокурор ОСОБА_3 чинив психологічний тиск на ОСОБА_6 . Крім того, коли ОСОБА_6 забажав вийти до адвоката ОСОБА_9 з кабінету слідчого, останній підійшов сзаду та схопив його за дві руки, не випускаючи з кабінету. Таким чином, з моменту коли працівники поліції вдерлися до офісу адвоката, він був позбавлений можливості вільно пересуватися, а отже, був незаконно затриманий. При цьому протокол про затримання не складався, орган адвокатського самоврядування про затримання не повідомлявся. Хоча він вважає, що він був затриманий з моменту огляду місця події, оскільки з того моменту він не міг вільно пересуватися чи вчиняти будь-які дії відповідно. За змісту дій Рада адвокатів Волинської області вбачає порушення прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності. Ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами. Тобто ст 23 вказаного Закону передбачено гарантії правової діяльності адвокатів. Зазначила, що працівниками поліції було порушено норми ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. Всі ці норми, які перелічені були порушені працівниками, які проводили огляд місця події, а по суті обшук приміщення ОСОБА_6 .. Під час проведення вказаного обшуку мало би бути відповідне рішення суду, втім, рішення відсутнє, у зв`язку із чим порушено п. 3 ч. 1 ст 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рада адвокатів не була присутня при проведенні такої дії, не була завчасно повідомлена. Повідомлення про проведення слідчих дій відносно ОСОБА_6 надійшло до Ради адвокатів Волинської області 06.05.2019 року о 18:04 години, хоча на той час було проведено огляд місця події, який розпочався о 16-00 години 06.05.2019 року. Зазначила, що про затримання ОСОБА_6 Рада адвокатів Волинської області взагалі не повідомлялась, що є також порушенням. Під час проведення слідчих дій був вилучений телефон, який міг містити в собі адвокатську таємницю. Вилучення пристроїв, які можуть містити адвокатську таємницю, Законом забороняється. З приводу таких порушень була підготовлена заява до ТУ ДБР, в якій було зазначено всі обставини заяви ОСОБА_6 , а також позиція Ради адвокатів Волинської області щодо прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності. Вважає, що під час проведення вказаних слідчих дій були порушені права адвоката та гарантії адвокатської діяльності. Будь-яких слідчих дій під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні з нею не проводилися.

Із заяви ОСОБА_10 про залучення до провадження як потерпілого від 28.09.2018 вбачається, що старший слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_13 прийняв від потерпілого ОСОБА_10 заяву про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме про заволодіння останнім шахрайським шляхом грошовими коштами потерпілого в сумі 1000 доларів США під приводом домовленості з працівниками поліції щодо реєстрації кримінального провадження.

Протоколом виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення контролю за вчиненням злочину від 06.05.2019 зафіксовано виготовлення за допомогою фотокопіювальної техніки «Canon» несправжніх (імітаційних) засобів, а саме: 20 (двадцять) купюр із однаковим серійним номером – FF 95594731 А, номіналом по 100 доларів США кожна.

Відповідно до протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 06.05.2019 з доданими фототаблицями зафіксовано огляд грошових коштів в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, з яких 500 доларів США добровільно надав ОСОБА_10 , а 2000 доларів США – несправжні (імітаційні), які в подальшому вручені ОСОБА_10 для фіксації вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до повідомлення про проведення слідчих дій відносно адвоката від 06.09.2019 року повідомлено голову Ради адвокатів Волинської області ОСОБА_18 про проведення 06.09.2018 року слідчих дій в рамках даного кримінального провадження в приміщенні робочого місця адвоката ОСОБА_6 за адресою: м. Луцьк, пр Грушевського, 29-3. Повідомлення отримано Радою адвокатів Волинської області 06.05.2019 року о 18-04 годині.

Протоколом огляду місця події від 06.05.2019 з доданим відеозаписом зафіксовано огляд сходинкової клітки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого у ОСОБА_6 виявлено та вилучено купюри номіналом 100 доларів США в кількості 25 (двадцять п`ять) штук, серед яких 5 (п`ять) купюр доларів США з серіями та номерами: FL68895193C, HI05027548A, KL04566964C, HL64230613D, AB42396485P та 20 (двадцять) купюр з однаковою серією та номером – FF95594731A, мобільний телефон «Fly», паспорт громадянина України та посвідчення адвоката.

Постановою слідчого від 06.05.2019 вищевказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2019 на купюри та мобільний телефон накладено арешт.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2019 року надання дозвіл на проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_6 ..

Протоколами оглядів предметів від 27.06.2019 з доданими дисками зафіксовано огляд оптичних носіїв інформації та диктофону марки «SONY», на яких містяться розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 з приводу повідомлення обвинуваченим потерпілого про необхідність надання грошових коштів для передачі їх працівникам поліції.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 08.05.2019 року зафіксовано предмет неправомірної вигоди, що представляє собою справжні ідентифіковані купюри номіналом по 100 дол. США в кількості 5 шт., та 2000 дол. США номіналом по 100 дол. США в кількості 20 штук, що є несправжніми (імітаційними).

Протоколом про результати проведення аудіо-, відоконтролю особи від 08.05.2019 з доданим та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом зафіксовано розмову між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , яка відбулась 26.04.2019, під час якої обвинувачений повідомив потерпілому, що займається пошуками експерта, який погодиться провести експертизу за меншу ціну.

Протоколом про результати проведення аудіо-, відоконтролю особи від 08.05.2019 з доданим та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом зафіксовано розмову між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , яка відбулась 27.04.2019, з приводу надання останнім ОСОБА_10 правової допомоги та необхідності оплати потерпілим обвинуваченому гонорару в сумі 500 доларів США за надання адвокатських послуг. Також в ході даної розмови ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_10 про необхідність передачі експерту 2000 доларів США за проведення експертизи.

З протоколу про результати проведення аудіо-, відоконтролю особи від 08.05.2019 з доданим та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом вбачається, що 06.05.2019 о 16 год. 14 хв. відбулась зустріч між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , в ході якої обвинувачений повідомив потерпілого про необхідність надання 2000 доларів США працівникам поліції, які самостійно вирішать з експертами питання проведення експертизи на їхню користь, а також зафіксовано передачу останньому ОСОБА_10 грошових коштів в розмірі 2500 доларів США.

Відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 08.05.2019 встановлено, що ОСОБА_10 06.05.2019 під час зустрічі із ОСОБА_6 передав останньому в руки грошові кошти в сумі 2500 доларів США, серед яких 5 (п`ять) купюр доларів США з серіями та номерами: FL68895193C, HI05027548A, KL04566964C, HL64230613D, AB42396485P та 20 (двадцять) імітаційних купюр з однаковою серією та номером – FF95594731A.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.07.2019 встановлено, що слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_19 прийняв заяву ОСОБА_10 про вчинення ОСОБА_6 24.07.2018 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння грошовими коштами у розмірі 1000 доларів США.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.07.2019 встановлено, що слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_19 прийняв заяву ОСОБА_10 про вчинення ОСОБА_6 06.05.2019 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння грошовими коштами у розмірі 2500 доларів США.

З висновку експертизи відео-, звукозапису № 12/07 від 03.03.2020 встановлено, що голоси зафіксованих розмов належать ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Так, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_6 за епізодом від 27.04.2019 кваліфіковано, як своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненими повторно, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України

Разом з цим, враховуючи, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.08.2024 року  кримінальне провадження відносно ОСОБА_6  в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України – закрито та останнього звільнено від кримінальної відповідальності за епізодом від 24.07.2018, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Дана ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2020 року (справа № 591/4366/18; провадження № 51-1122кмо20) сформульовано висновок щодо застосування кваліфікуючої ознаки повторності. Зокрема, об`єднана палата Верховного Суду вказала, що єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації цієї ознаки, є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні.

Отже, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Однак, у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.

При цьому за змістом судового рішення об`єднана палата Верховного Суду вказала, що сам факт вчинення злочину не вперше утворює повторність без постановлення обвинувального вироку суду стосовно особи лише у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом з іншим епізодом тотожного або однорідного злочину в одному кримінальному провадженні, тобто лише за умови, коли суд безпосередньо досліджує докази й у вироку встановить доведеність винуватості особи одночасно за всіма епізодами кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому.

Із змісту вказаного висновку вбачається, що діяння особи кваліфікуються за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом у разі, коли судом в одному кримінальному провадженні встановлено доведеність вини у першому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.

Частиною 4 ст. 32 КК України визначено, що повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статті на статті кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, якщо при цьому не погіршується становище засудженого і не порушується право останнього на захист.

Дотримуючись вказаних норм закону, суд вважає, що оскільки кримінальне провадження в частині кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 (перший епізод від 24.07.2018) закрито, винуватість ОСОБА_6 за цим епізодом, судом не встановлювалась, то у даному випадку кваліфікуюча ознака повторність, в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України (другий епізод від 27.04.2019), підлягає виключенню із його обвинувачення, а його дії за вказаним епізодом слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України.

Таким чином, враховуючи, що показання потерпілого та свідків дані ним безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, кваліфікуючи його дії за ч. 4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 про визнання доказів недопустимими, а саме: протоколу огляду місця події від 06.05.2019, аудіо записи розмов, зроблені потерпілим ОСОБА_10 на диктофон, суд, дослідивши кожен доказ в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено очевидної недопустимості вказаних доказів, у відповідності до ст. 89 КПК України.

Зокрема, суд звертає увагу на проведення обшуку приміщення, в якому здійснює свою адвокатську діяльність ОСОБА_6 , без завчасного повідомлення відповідної ради адвокатів, на що також звертали увагу захисники та свідок ОСОБА_20 , яка є головою Ради адвокатів Волинської області, оскільки ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. В рішенні у справі "Головань проти України"» ЄСПЛ указав, що «обшуки в приміщеннях адвокатів мають особливо суворо контролюватися. Відповідні гарантії, такі, як наявність та ефективна участь незалежних спостерігачів, завжди мають бути доступні під час обшуку в офісі адвоката задля впевненості в тому, що матеріали, які підпадають під законний професійний привілей, не буде вилучено. Суд ухвалив, що такі спостерігачі повинні мати необхідну юридичну кваліфікацію для того, щоб ефективно брати участь у процедурі. Окрім того, на спостерігачів також має поширюватися вимога дотримання привілею адвокат-клієнт, аби гарантувати захист привілейованих матеріалів та прав третіх осіб. Нарешті, спостерігачі мають бути наділені за необхідності повноваженнями, аби мати можливість попередити в процесі обшуку будь-яке можливе втручання у професійну таємницю адвоката». На думку суду, дії органів досудового розслідування є законними.

Так, враховуючи, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.08.2024 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6  в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України – закрито та останнього звільнено від кримінальної відповідальності за епізодом від 24.07.2018, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, у зв`язку з чим другий епізод від 27.04.2019 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України перекваліфіковано на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 України, тобто на кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Отже, з моменту вчинення ОСОБА_6 кримінального правопрушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, а саме епізоду від 27.04.2019, минув строк понад п`ять років, при цьому перебіг давності не зупинявся та не переривався.

Так, відповідно до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, як убачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч.ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст.ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, визнає обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у вчиненому злочині, передбаченому ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України та, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2019 - скасувати.

Процесуальні витрати, пов`язання із залученням експертів та проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 03.03.2020 року № 12/07 в сумі 5338 грн стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 України у зв`язку з закінченням строків давності.

Речові докази:

-Грошові кошти – долари США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 5 (п`яти) штук з наступними серіями та номерами: FL68895193C, HI05027548A, KL04566964C, HL64230613D, AB42396485P; диктофон марки «Соні» IC RECORDER:ICD-UX512 – повернути ОСОБА_10 ;

-20 (двадцять) несправжніх (імітаційних) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна з серією та номером FF95594731A – знищити;

-Мобільний телефон чорного кольору марки «Fly», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , IMEI 3 НОМЕР_2 – повернути ОСОБА_6 ;

-Паспорт громадянина України та посвідчення адвоката видані на ім`я ОСОБА_6 – залишити законному володільцю ОСОБА_6 ;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11 січня 2019 року з флеш-накопичувачем; відеоматеріали на картах пам`яті: №1671/нт/39/102-2019, №1664нт/39/102-2019, № 1665нт/39/102-2019 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати, пов`язання із залученням експертів та проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 03.03.2020 року № 12/07 в сумі 5338 грн стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави.

Арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2019 – скасувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського Апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя

Луцького міськрайонного суду                                                          ОСОБА_1