Справа № 152/1549/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді – ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020150000265 від 18 жовтня 2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , уродженки с. Хоменки Шаргородського району Вінницької області, із базовою загальною середньою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючої без реєстрації по АДРЕСА_2 , раніше несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною четвертою статті 185 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. Обвинувачена ОСОБА_3 наприкінці серпня 2024 року (більш точної часу і дати не встановлено), під час дії воєнного стану на території України (введеного з 24 лютого 2022 року на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року №  64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, востаннє продовженого до 9 листопада 2024 року на підставі указу Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2024 року № 2891-ІХ), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, прийшла на територію домоволодіння ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_3 , впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, через незамкнені вхідні двері проникла всередину будинку, де в одній із житлових кімнат будинку на тумбочці виявила гаманець з грошовими коштами, з якого таємно викрала грошові кошти в сумі 8000 грн, купюрами номіналом по 500 та 1000 грн. Після цього, ОСОБА_3 з викраденими грошовими коштами покинула місце вчинення злочину, а викраденими коштами розпорядилася на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_3 завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 8000 грн.

2. Крім цього, 15 жовтня 2024 року близько 08-00 год під час дії воєнного стану на території України (введеного з 24 лютого 2022 року на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року №  64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, востаннє продовженого до 9 листопада 2024 року на підставі указу Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2024 року № 2891-ІХ), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, ОСОБА_3 прийшла на територію домоволодіння ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_3 , впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, через незамкнені вхідні двері проникла всередину будинку, де в одній із житлових кімнат будинку на тумбочці виявила гаманець з грошовими коштами, з якого таємно, повторно викрала грошові кошти в сумі 10000 грн, купюрами номіналом по 1000 грн. Після цього, ОСОБА_3 з викраденими грошовими коштами покинула місце вчинення злочину, а викраденими коштами розпорядилася на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_3 завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 10000 грн.

ІІ. Позиція прокурора.

3. Прокурор в судовому засіданні просив врахувати повне визнання вини обвинуваченою, вчинення правопорушення вперше, щире каяття та відсутність обставин, які б обтяжували покарання. Тому, на думку прокурора, обвинуваченій слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією частини четвертої статті 185 КК України, при цьому, на підставі статті 75 КК України, звільнити її від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком.

ІІІ. Позиція обвинуваченої та її захисника.

4. Обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе у пред`явленому обвинуваченні визнала у повному обсязі, не заперечувала факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, зазначила, що більше подібного не вчинить.

5. Захисник ОСОБА_6 просив суд врахувати, що обвинувачена визнає свою вину у вчиненні крадіжок та розкаюється. З урахуванням всіх обставин справи, просив призначити обвинуваченій покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини четвертої статті 185 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком.

ІV. Позиція потерпілої.

6. Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні при визначенні міри покарання обвинуваченій покладалася на розсуд суду. Заподіяна кримінальними правопорушеннями шкода потерпілій відшкодована лише частково.

V. Оцінка Суду.

7. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

8. Враховуючи показання обвинуваченої, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною четвертою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у житло, повторно.

VІ. Призначення покарання.

9. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, Суд визнає щире каяття.

9.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці нею свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що вона більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

10. Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.

11. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:

11.1. класифікацію кримінальних правопорушень, які, згідно із статтею 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів;

11.2. враховує наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, форму вини у виді прямого умислу, корисливий мотив, таємний спосіб, вчинення злочину з проникненням у житло та в умовах воєнного стану, а також повторність;

11.3. особу винної: її вік – 62 роки; матеріальний стан – пенсіонерка; сімейний стан –неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має; раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності; задовільно характеризується за місцем фактичного проживання;

11.4. наявність однієї обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

11.5. відсутність вимог потерпілої про призначення суворого покарання;

11.6. те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК України).

12. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що  обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

13.  В правовідносинах, що розглядаються, Суд враховує і позицію сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України.

14.  Про можливість виправлення обвинуваченої без реального відбування призначеного покарання свідчать такі обставини: обвинувачена вперше вчинила кримінальне правопорушення та щиро розкаялася.

15. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до  ОСОБА_3  статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненими правопорушеннями та заходами, які застосовуються до винної і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

16. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, Суд вважає, що необхідно покласти на неї обов`язки, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 76 КК.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

17. Цивільний позов по справі не заявлявся.

18. Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

19. Процесуальні витрати по справі відсутні.

20. Підстав для обрання запобіжного заходу  ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, Суд не вбачає.

З цих підстав,

керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1.  ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити  ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 2 (два) роки  не вчинить нового кримінального правопорушення.

3. Відповідно до частини першої статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати   ОСОБА_3 :

3.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4. Початок іспитового строку   ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

5. Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

6. Речові докази: жіночий гаманець бордового кольору – повернути ОСОБА_3 ; грошові кошти в сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн залишити у власності потерпілої.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копію повного тексту вироку негайно після проголошення його резолютивної частини вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.

Головуючий суддя                                                                            ОСОБА_7