Справа № 931/536/24

Провадження № 2/931/216/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 року смт Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 

                                                               в с т а н о в и в:

Рішенням Локачинського районного суду від 03.12.2024 року позов ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором № 77227223 від 14.10.2021 року в сумі 22940, а також 1258,74 грн судового збору.

Проведено взаємозалік задоволених судом сторонам витрат на правничу допомогу в розмірі по 5000 грн 00 коп., кожній, у зв`язку з чим сторони звільнені від обов`язку сплачувати одна одній розмір таких витрат.

Рішення суду не набрало законної сили.

При цьому суд зауважує, що вказаним рішенням суду не вирішено питання щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 2 грн 95коп., хоча позивачем було заявлено вказану вимогу та долучено до матеріалів справи розрахунок за договором № 77227223 від 14.10.2021 року.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 931/536/24, яким вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" трьох відсотків річних у розмірі 2 грн 95 коп.

У судове засідання з розгляду питання про ухвалення додаткового рішення сторони не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно із частиною 3 та 4 вищевказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.   Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судом встановлено, що 03.12.2024 року судом ухвалено рішення у справі за позовом ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено частково.

Разом із тим, судом в мотивувальній та резолютивній частині не було вирішено вимогу позивача про стягнення із відповідача трьох відсотків річних у розмірі 2 грн 95 коп., хоча позивачем було заявлено вказану вимогу та долучено до матеріалів справи розрахунок за договором № 77227223 від 14.10.2021 року.

Вирішуючи позовну вимогу ТОВ "Коллект Центр" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2 грн 95 коп., суд враховує встановлені обставини та застосовує такі норми права.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики та кредиту, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19, від 03 листопада 2020 року у справі № 921/315/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 зроблено висновок, що після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання і у такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе вже не на підставі умов договору, а на підставі статті 625 ЦК України, якою врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі №914/1033/17 сформовано висновок, що інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимогу до відповідача про стягнення 3 % річних в сумі 2 грн 95 коп. та нарахованих на загальну суму заборгованості за період з 22.02.2022 року по 23.02.2022 року (а.с.19, 20). При визначенні суму боргу суд бере за основу наданий позивачем розрахунок заборгованості, який складений у повній відповідності з чинним законодавством та перевірений судом, в той же час відповідачем він також не заперечується.

Оскільки судом не було вирішено питання щодо вимоги про стягнення 3% річних, з приводу якої позивач подавав докази та надав свої розрахунки, які суд вважає обґрунтованими, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із відповідача на користь позивача три відсотки річних у розмірі 2 грн 95 коп.

Крім того, враховуючи, що при ухваленні рішення з ОСОБА_1 було стягнуто судовий збір (1258,74 грн), виходячи із розміру задоволених позовних вимог в сумі 22940,00 грн, суд, зважаючи на ухвалення додаткового рішення та збільшення суми задоволених позовних вимог на 2,95 грн, до 22942,95 грн, вважає за необхідне стягнути також 0,30 грн судового збору, що обраховується як залишок не стягнутої рішенням суду суми (1259,04-1258,74=0,30).

Керуючись ст.ст.141, 247, 265, 270   ЦПК України, ст.ст. 611, 625 ЦК України, суд

                                                                 у х в а л и в:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №931/536/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №77227223 від 14.10.2021 року в розмірі нарахованих 3% річних у сумі 2 (дві) грн 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 0 (нуль) грн 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.

Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба