Справа №295/17715/23

Категорія  38

2/295/496/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 року в розмірі 72899, 80 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.08.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір №С-602-011395-19-980, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 25500, 00 грн.

07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням умов такого договору виникла заборгованість у розмірі 72899, 80 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 32245, 91 грн та сумою заборгованості за відсотками в розмірі 40653, 89 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2024 у справі відкрито провадження та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 30).

12.02.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачем не надано виписки з карткового рахунку та розрахунку відсотків за кредитним договором, позивачем подано позовну заяву після спливу строку позовної давності. Також зазначив, що дійсно між ним та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 25500, 00 грн під 24% річних. Спочатку відповідач сплачував платежі, а потім перестав сплачувати у зв`язку з погіршенням матеріального стану. Повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором не направлялися та не отримувалися відповідачем, про заміну кредитора відповідач не був проінформованим. В обґрунтування скрутного матеріального становища відповідач зазначив, що у нього багатодітна малозабезпечена сім`я, троє неповнолітніх дітей, дружина домогосподарка, непрацююча, відповідач втратив постійну роботу, має періодичні заробітки, сплачує аліменти на неповнолітню дитину від попереднього шлюбу (а.с. 33-36).

В подальшому, ухвалою суду від 10.04.2024 здійснено перехід до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 43).

Крім цього, ухвалою суду від 10.04.2024 судом витребувано у позивача виписку по рахунку та обґрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019.

Ухвалою суду від 29.05.2024 витребувано у АТ "Ідея Банк" виписку по рахунку за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019, що укладений з ОСОБА_1 , повторно витребувано у позивача виписку по рахунку та обґрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 що укладений з ОСОБА_1 (а.с. 50).

Ухвалою суду від 26.06.2024 витребувано у позивача обґрунтований розрахунок нарахування відсотків за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 року, що укладений з ОСОБА_1 , який має містити обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, період нарахування процентів, період та розмір коштів внесених на погашення кредиту та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо, з посиланням на первинні документи (а.с. 93).

Позивач не скористався своїм право на подачу відповіді на відзив.

В судове засідання сторони не з`явились. Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач 04.12.2024 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що суму боргу за кредитним договором визнає частково у зв`язку з частковим погашенням заборгованості, сума боргу залишилась в межах 17000, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1, ст. ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 01.08.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір №С-602-011395-19-980.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит шляхом встановлення кредитної лінії по рахунку, на момент укладання угоди в розмірі 25500, 00 грн з процентною ставкою 24, 00 % річних (а.с. 3).

На думку позивача у зв`язку з невиконанням умов такого договору виникла заборгованість у розмірі 72899, 80 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 32245, 91 грн та сумою заборгованості за відсотками в розмірі 40653, 89 грн (а.с. 8, 59).

07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 (а.с. 9).

Перехід права вимоги за таким кредитним договором до позивача також підтверджується витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу, платіжною інструкцією №19913 від 11.07.2023 (а.с. 11-12).

На виконання вимог ухвали суду від 29.05.2024 позивачем надано виписку по банківському рахунку відповідача за період з 01.08.2019 по 07.07.2023 (а.с. 60-75).

Крім цього, АТ «Ідея Банк» також надав на виконання вимог ухвали суду виписку по рахунку відповідача за період з 01.08.2019 по 17.06.2024 (а.с. 81-90).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Як зазначено в ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).

Так, позивач просить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 40653,89 грн.

Проте, належних та допустимих доказів про період нарахування процентів за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 до позову не долучено.

В позові позивач зазначає, що всі нарахування відбувались до дати отримання ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" грошової вимоги та здійснювались безпосередньо АТ "Ідея Банк".

Суд зазначає, що вказаний у позові розмір процентів - 40653,89 грн не узгоджується із погодженими сторонами у договорі розміром процентів, які складали 24,00 % річних, що за увесь період кредитування (з 01.08.2019 по 07.07.2023 дата укладання договору факторингу), з урахуванням кредитного ліміту 25500,00 грн, за умови несплати відповідачем періодичних платежів становить - 30214, 36 (25500,00 грн. х 24% : 365 днів х 1802 дні в періоді). Проте, зі змісту виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останній здійснював оплату періодичних платежів, в тому числі і відсотків до січня 2022 року.

Відповідачем до відзиву долучено кредитну карту АТ "Ідея Банк" № НОМЕР_1 з строком дії до липня 2022, яка з пояснень відповідача видана за спірним кредитним договором, що вказує на те, що відповідач мав можливість користуватись кредитними коштами до липня 2022. Позивачем не спростовано вказану обставину.

Зі змісту виписки по рахунку за період з 01.08.2019 по 17.06.2024 , яка надана АТ "Ідея Банк" заборгованість станом на 24.01.2022 року становить 15722,31 грн, заборгованість за відсотками відсутня.

Тому, виходячи із умов кредитного договору № С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 року, виписки по рахунку щодо наявності заборгованості за кредитним договором, суд стягує з ОСОБА_1 борг за тілом кредиту в розмірі 15722, 31 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення процентів в розмірі 40653,89 грн суд відмовляє, оскільки з виписки по рахунку за період з 01.08.2019 по 17.06.2024 , яка надана АТ "Ідея Банк" така заборгованість відсутня. .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 578, 67 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 629, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №С-602-011395-19-980 від 01.08.2019 в розмірі 15722, 31 грн, що є заборгованістю за основною сумою боргу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 578, 67 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2024 року.

Суддя                                                                         Чішман Л.М.