Справа №296/235/23

6/295/330/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       29.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі: головуючого судді                   Кузнєцова Д.В.

за участі секретаря с/з                             Білінської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням,

ВСТАНОВИВ

Приватний виконавець Дідківський А.С. звернувся до суду з указаним поданням, в якому послався на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження за №73662237 з примусового виконання виконавчого листа №296/235/23, виданого 21.12.2023 року Богунським районним судом м. Житомира на виконання рішення суду про усунення перешкод ОСОБА_2 в користуванні нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 шляхом покладення на ОСОБА_1 обов`язку надати фактичний доступ до указаного приміщення та звільнити таке приміщення від належного останньому рухомого майна. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 року доведена до боржника 16.01.2024 року особисто виконавцем, а також на електронну пошту боржника. За змістом подання, 05.02.2024 року за невиконання без поважних причин рішення суду на боржника накладено штраф в сумі 1 700 грн., а 15.11.2024 року до боржника за умисне невиконання судового рішення застосовано штраф в розмірі 3 400 грн. постановою виконавця про накладення штрафу.

З огляду на викладене у поданні, посилаючись на умисне ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

У судове засідання приватний виконавець не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує та просить задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №296/235/23, виданого 21.12.2023 року Богунським районним судом м. Житомира на виконання рішення суду від 05.06.2023 про усунення перешкод ОСОБА_2 в користуванні нежитловим приміщенням, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2397839418000, за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення цокольного поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 заг.площею 59,1 кв.м) шляхом покладення на ОСОБА_1 обов`язку надати фактичний доступ до указаного приміщення та звільнити дане приміщення від належного останньому рухомого майна.

21.12.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73662237, копія якої надіслана боржнику ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням на виконання положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу, зазначену у виконавчому документі, проте лист із відповідною постановою не був вручений боржнику з інших причин, що підтверджується копіями доданих до подання накладної, фіскального чеку та відомостями з трекінгу відправлень Укрпошти.

Судом також звернуто увагу, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження була вручена боржнику ОСОБА_1 особисто та надіслана також на належну останньому адресу електронної пошти, що була зазначена ним на копії касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Житомирського апеляційного суду та рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі №296/235/23. Підтвердженням цього слугують додані до подання копії акту приватного виконавця від 16.01.2024 та касаційної скарги ОСОБА_1 .

До того ж, як убачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 26.02.2024, постановленої за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 червня 2023 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, із доданих заявником до клопотання матеріалів суд касаційної інстанції встановив, що 21 грудня 2023 року відкрите виконавче провадження № 73662237 щодо ОСОБА_1 , що підтверджується результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП.

Наведені вище обставини, на переконання суду, свідчать про обізнаність боржника ОСОБА_1 стосовно відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №296/235/23, виданого 21.12.2023 року Богунським районним судом м. Житомира на виконання рішення суду від 05.06.2023.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 05.02.2024 року за невиконання без поважних причин боржником рішення накладено на ОСОБА_1 штраф на користь держави в розмірі 1 700 грн.

Копія даної постанови була надіслана боржнику рекомендованим поштовим відправленням та продубльована на електронну поштову адресу останнього.

Рекомендованим поштовим відправленням боржнику приватним виконавцем також направлено виклик приватного виконавця від 29.02.2024.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 15.11.2024 року за невиконання без поважних причин боржником рішення накладено на ОСОБА_1 штраф на користь держави в розмірі 3 400 грн.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Отже, задоволення подання виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі чи частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання таких може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Іншими словами, ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі умисні діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі вчинення виконавчих дій. У зв`язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження, зазначене може бути підставою для відповідного реагування виконавця, зокрема, звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно з нормами ЦПК України та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».

У частині 5 статті 19 цього Закону вказано, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема, щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні у даному випадку свідчить тривале невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасна явка на вимогу виконавця.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.

З урахуванням встановлених в засіданні обставин тривалого ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до боржника обмеження виїзду за межі України, яке є пропорційним легітимній меті забезпечення права на справедливий суд, що включає поміж іншим право на виконання рішення суду впродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням від 05.06.2023 у справі №296/235/23.

Копію ухвали направити для виконання до Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Д.В. Кузнєцов