Справа №295/18499/24

1-кс/295/7893/24

УХВАЛА

18.12.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене слідчим ВР ЗСТ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024060400003848 від 09.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та додані до нього матеріали,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль Kia Sorento р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , а перебував у користуванні ОСОБА_6 .

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 09.12.2024 р. близько 07 год. 40 хв. на під?їзній дорозі с. Станішівка водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки Kia Sorento р/н НОМЕР_1 , рухаючись по під?їзній дорозі с.Станішівка зі сторони вул. Корольова в напрямку вул. Шевченка, що в с.Станішівка, не врахував дорожню обстановку, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які рухалися в межах нерегульованого пішохідного переходу зліва на право.

Внаслідок ДТП ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до медичного закладу м. Житомир.

В ході проведення огляду місця ДТП працівниками СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області було вилучено транспортний засіб, а саме Kia Sorento р/н НОМЕР_1 та поміщено на майданчик тимчасового тримання автомобілів ГУНП в Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Слобідська 35.

В оґбрунтування клопотання слідчий зазначив, що оскільки автомобіль марки Kia Sorento р/н НОМЕР_1 , зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що він є доказом вчинення кримінального правопорушення.

В ході досудового розслідування, з метою проведення повного, об`єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин вказаної ДТП, необхідно провести ряд експертних досліджень, зокрема: експертизу технічного стану автомобіля, експертизу механізму та обставин ДТП та судово-трасологічну експертизу.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі та без участі власника майна.

Власник майна, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою

Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060400003848 від 09.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в рамках якого постановою слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 10.12.2024 майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Наявні у клопотанні матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

З урахуванням викладеного, оскільки вилучене майно може бути використане як докази на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.

Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль Kia Sorento р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , а перебував у користуванні ОСОБА_6 .

Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                                         ОСОБА_1