- яка притягається до адмін. відповідальності: Кучерук Володимир Іванович
- заявник: ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1398/24
Провадження № 3/935/876/24
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю захисника Грабчука О. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 22.04.2024 від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 660347 від 17.04.2024, ОСОБА_1 17.04.2024 о 14:11 годині м. Коростишів Житомирської області по вулиці Київській керував транспортним засобом Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, нечітка хода). Від проходження медичного огляду в медичному закладі на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 17.04.2024 їхав на кладовище, де поховані його син та дружина, порушив ПДР України, його зупинили працівники поліції, сказали де потрібно розписатись в документах за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, пояснили, що так буде краще. ОСОБА_1 пояснив, що алкоголь не вживає близько двох років, тому міг пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер.
У судове засіданні особа, яка склала протокол ОСОБА_2 неодноразово не з`явився.
У судовому засіданні захисник Грабчук О. В. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП (через відсутність пропозиції пройти огляд на місці), що підтверджується відеозаписом 20240417142051X300044 000044 з 09:00 хв. Адміністративно караною за ч. 1 ст. 130 КУпАП є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідний порядок встановлюється ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують уважність та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд проведений з порушенням вказаної процедури - являється недійсним. Тобто, поліцейським не пропопувалось ОСОБА_1 пройти огляд на місці, а тому огляд у встановленому законом порядку не проводився, отже і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, в його діях не має, а убачається наявність в діях поліцейських ознак провокації водія ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення. Так, згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на виогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На відеозаписі 20240417142051X300044 000044 (частина 1) поліцейський систематично вводить водія ОСОБА_1 в оману зазначаючи, що у нього (водія) є право відмовитись проходити огляд. Також, відеозапис працівників поліції не повний - а свідки при цьому не залучені, чим порушено вимоги ст. 266 КУпАП. Крім того, поліцейські без попереднього встановлення конкретних ознак сп`яніння почали процедуру огляду. На відеозаписах у ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки стану сп`яніння, працівники поліції вказують лише на запах алкоголю порожнини рота, а поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі є досить коректною та адекватно стриманою, відповідає обстановці, крім того, ознаки сп`яніння не відеозаписі не відповідають ознакам в адміністративних матеріалах, на відеозаписі працівники поліції вказують на запах алкоголю з рота, а у всіх матеріалах додатково вказано тремтіння пальців рук та хитка хода, що вказує на штучність цих ознак з метою створення підстав для огляду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі – Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі – Інструкція №1452/735).
Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100. Згідно п.3.5. Інструкції №100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Наявність декількох відеозаписів, що не безперервно та послідовно змінюють один одного може свідчити про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією №100.
Згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім цього, Пунктом 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 18 грудня 2018 року № 1026, встановлено, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Також, відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису, встановлено, що відеозапис не є безперервним, не містить відображення повного процесу фіксації правопорушення та оформлення матеріалів адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно ст. 18 вказаного Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у медичному закладі на визначення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був направлений до медичного закладу для проходження такого огляду, відмовився від його проходження..
На відеозаписах, долучених до матеріалів справи відсутні підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , роз`яснення йому вказаних підстав зупинки, встановлення та повідомлення йому ознак алкогольного сп`яніння.
Так, з відеозапису убачається, що працівник поліції не пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують уважність та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, а одразу пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі з метою визначення стану алкогольного сп`яніння. Більше того, працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про його право відмовитись від проходження такого огляду, надане йому законом, що також суперечить вимогам п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відтак, судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 , проведений з порушенням вказаної процедури та, згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, являється недійсним.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст. 62 і ст. 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 17.04.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко
- Номер: 3/935/876/24
- Опис:
- Тип справи: на справу про адміністративне правопорушення
- Номер справи: 935/1398/24
- Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
- Суддя: Щербаченко І. В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2024
- Дата етапу: 22.04.2024
- Номер: 3/935/876/24
- Опис:
- Тип справи: на справу про адміністративне правопорушення
- Номер справи: 935/1398/24
- Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
- Суддя: Щербаченко І. В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2024
- Дата етапу: 26.04.2024
- Номер: 3/935/876/24
- Опис:
- Тип справи: на справу про адміністративне правопорушення
- Номер справи: 935/1398/24
- Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
- Суддя: Щербаченко І. В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2024
- Дата етапу: 19.12.2024
- Номер: 3/935/876/24
- Опис:
- Тип справи: на справу про адміністративне правопорушення
- Номер справи: 935/1398/24
- Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
- Суддя: Щербаченко І. В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2024
- Дата етапу: 19.12.2024