Справа № 288/2239/24

Провадження № 2/288/605/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі – Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в якому вказує, що 22 вересня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Відповідачем було укладено угоду № С05.169.77422 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Банк свої зобов`язання перед Відповідачем виконав у повному обсязі та надав Відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в сумі 7000.00 гривень в межах кредитного ліміту, в свою чергу Відповідач на порушення умов договору зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконує, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 28364.98 гривень, а саме: - 11475.77 гривень заборгованості за основним боргом; - 16889.21 гривень заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.

16 листопада 2023 року між акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сонаті» було укладено договір факторингу № 16/11-23 за умовами якого було передано право вимоги до Відповідача за угодою № С05.169.77422 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 22 вересня 2016 року.

В подальшому, 29 грудня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сонаті» та Позивачем було укладено договір факторингу № 29/12-23 та до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за вказаним договором.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, інфляційні втрати та три проценти річних, всього на загальну суму - 35574.29 гривень.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ із викликом (повідомленням) сторін.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, 15 листопада 2024 надав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судові засідання 12 листопада 2024 року, 02 грудня 2024 року та 20 грудня 2024 року не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судового виклику № 288/2239/24/19609/24 вих. від 10 грудня 2024 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач – ОСОБА_1 була повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 20 грудня 2024 року о 10.30 годині.

Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого Відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою Позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно довідки-повідомлення від 22 вересня 2016 року, ОСОБА_1 підтверджує, що кредитодавець публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» до підписання кредитного договору надав їй в письмовій формі наступну інформацію про умови кредитування: - валюта кредиту – гривня; - сума кредиту – 7000.00 гривень; - термін користування кредитом – 12 місяців; - погашення основної суми кредиту – щомісячно; - сума щомісячного платежу – до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем; - орієнтовна реальна процентна ставка, річних – 58.70 %; - абсолютне значення подорожчання кредиту в рік – 2736 гривень. /а.с.63/

22 вересня 2016 року за умовами Кредитного договору № С05.169.77422, ОСОБА_1 надано згоду публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на доступ до кредитної історії, збір, зберігання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо себе. /а.с.65/

Судом встановлено, що 22 вересня 2016 року між банком - публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та клієнтом – ОСОБА_1 укладено угоду № С05.169.77422 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки за умовами якої: - банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування /п.2/; - банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку/п.3/; - максимальний кредит кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 гривень /п.3.1/; - ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 7000.00 гривень /п.3.2/; - процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48.0000 % річних /п.3.3/; - повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією здійснюється згідно умов договору /п.4/. /а.с.67/

Додана до матеріалів справи виписка по картці НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 за період з 22 вересня 2016 року по 16 листопада 2023 року, яка має статус первинного документа згідно Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, містить підтвердження отримання та користування ОСОБА_1 кредитними коштами та в ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів та погашення заборгованості. /а.с.8-17/

Згідно довідки-розрахунку, виданої АТ «Ідея Банк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № С05.169.77422 від 22 вересня 2016 року, станом на 16 листопада 2023 року складає – 28364.98 гривень, а саме: - заборгованість за основним боргом – 11475.77; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками – 16889.21. /а.с.70/

Відповідно до Договору факторингу № 16/11-23 від 16 листопада 2023 року, Клієнт – акціонерне товариство «Ідея Банк» та Фактор – товариство з обмеженою відповідальністю «Сонаті» домовились, що за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується переслати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах визначених цим Договором. /а.с.30, 55-61/

Згідно Витягу з реєстру боржників № 1 від 15 листопада 2023 року, на виконання умов договору факторингу № 16/11-23 від 16 листопада 2023 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», під номером 79 зазначено кредитний договір № С05.169.77422 від 22 вересня 2016 року, заборгованість – 28364.98. /а.с.71-72/

29 грудня 2023 року між Клієнтом – товариством з обмеженою відповідальністю «Сонаті» та Фактором – товариством з обмеженою відповідальністю « Санфорд Капітал» укладено договір факторингу № 29/12-23 за умовами п.2.1. якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується переслати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах визначених цим Договором. /а.с.34-36, 48-54/

Згідно Витягу з друкованого реєстру боржників № 1, що є додатком до договору факторингу № 29/12-23 від 29 грудня 2023 року, Клієнт – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Сонаті» передала, а Фактор – товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» прийняв право вимоги: - № 79, за договором № С0-5.169.77422 від 22 вересня 2016 року, ОСОБА_1 , заборгованість за основним боргом – 11475.77 гривень, заборгованість за відсотками – 16889.21 гривень, загальна сума заборгованості – 28364.98 гривень. /а.с.64/

Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за період з 23 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року на загальну суму заборгованості 28364.98 гривень: – 5288.27 гривень інфляційні втрати; - 1921.04 гривень 3 % річних, а всього на загальну суму – 35574.29 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальність «Санфорд Капітал» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому законодавством порядку, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. /а.с.47/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що він не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між Відповідачем та ПАТ «Ідея Банк» було укладено угоду № С05.169.77422 від 22 вересня 2016 року /а.с.67/ в якій погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір особисто підписано Відповідачем.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 16 листопада 2023 року виникла заборгованість в сумі – 28364.98 гривень /а.с.70/, при цьому, право грошової вимоги до Відповідача правомірно перейшло до Позивача на підставі Договору факторингу /а.с.48-54, 55-61/, в зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати та 3 % річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вирішенні питання про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц, яким роз`яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тому, лише після спливу визначеного договором строку кредитування позивач має право забезпечити свої права і інтереси на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми боргу 28364.98 гривень за період з 23 листопада 2019 року (перехід права вимоги) по 23 лютого 2022 року, у розмірі 1921.04 гривень та 5288.27 гривень відповідно.

Таким чином, враховуючи, що Відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому Позивач набув права вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача заборгованість за кредитним договором: - 11475.77 гривень заборгованість за основним боргом; - 16889.21 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; - 5288.27 гривень інфляційні втрати; - 1921.04 гривень три проценти річних, а всього на загальну суму – 35574.29 гривень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості.

Представник Позивача при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5200.00 гривень.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, Позивачем надано: - договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, укладений між ТОВ «Санфорд Капітал» та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» /а.с.38-41/; - акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 12 серпня 2024 року, підписання якого ТОВ «Санфорд Капітал» та адвокатське об`єднання «Альянс ДЛС» підтвердили, що об`єднання надало клієнту наступні послуги: боржник ОСОБА_1 , надано послуги: - проведення юридичного та фінансового аналізу – 1200.00 гривень; - складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника – 4000.00 гривень, всього на загальну суму 5200.00 гривень. /а.с.77/

Разом з тим, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на рівень складності справи, ціни позову, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, а також типовість таких позовних заяв, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 3500.00 гривень, які належить стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату таких послуг, проте підтвердження вказаних витрат до матеріалів справи додано не було, в звязку з чим, суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422.40 гривень /а.с.66/, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ: 43575686, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська,21, приміщення 68, 69) суму заборгованості у розмірі 35574.29 гривень, що складається з: - 11475.77 гривень заборгованість за основним боргом; - 16889.21 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; - 5288.27 гривень інфляційні втрати; - 1921.04 гривень три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ: 43575686, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська,21, приміщення 68, 69) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2422.40 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

       Суддя Попільнянського

       районного суду                                 Р. М. Поліщук