Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 28 вересня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/13770/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Давиденко Т.В.

при секретарі                                                  < Призвище секретаря > 

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача –   не з'явились

від відповідача –  Резніков А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2

до відповідача Виконуючого обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївськогоміського управління юстиції Резнікова А.М., Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції

про визнання дій незаконними, скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконуючого обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Резнікова А.М., відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання дій щодо винесення постанови від 17.07.2011 року про накладення штрафу незаконними та  її скасування.

Позовна заява обґрунтована тим, що державним виконавцем неправомірно та з порушенням норм чинного законодавства  винесена постанова про накладення штрафу в сумі 340 грн.

Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження  по виконанню виконавчого листа від 04.05.2011 року № 2-260/11, виданого Авдіївським міським судом Донецької області,  на адресу позивача не направлялась.

Вказує на те, що позивач був позбавлений права добровільно та у встановлені чинним законодавством строки виконати рішення Авдіївського міського суду Донецької області.

Враховуючи  викладене, просить визнати дії щодо винесення постанови від 12.07.2011 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. незаконними та скасувати її.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що державним виконавцем здійснені всі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, просив в задоволенні позовної заяви відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,  надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, просив позовну заяву залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника  відповідача, суд встановив.

05.05.2011 року представником  ОСОБА_4 ОСОБА_5 (довір. від 13.04.2009 року б/н) до відділу державної виконавчої служби Амвросіївського міського управління юстиції наданий виконавчий лист від 04.05.2011 року № 2-260/11, виданий Амвросіївським міським судом, щодо визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зобов’язана усунути перешкоди в здійсненні права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

06.05.2011 року виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Резніковим А.М. відкрите виконавче провадження за відповідним виконавчим листом.

12.05.2011 року копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2011 року рекомендованою кореспонденцією направлена на адресу боржника ОСОБА_2, про що свідчить  супровідний лист №  2262/06-19/1-373/2452.

Крім того, 18.05.2011 року державним виконавцем Резніковим А.М. проведена перевірка виконання судового рішення ОСОБА_2, на підставі якої складений акт державного виконавця.

Як вбачається з акту державного виконавця, при виході за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 вдома не було, державним виконавцем залишена вимога від 18.05.2011 року № 1-373 про зобов’язання ОСОБА_2  усунути перешкоди в здійсненні права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 у семиденний строк з моменту отримання вимоги.

25.05.2011 року ОСОБА_2 рекомендованою кореспонденцією повторно направлена вимога щодо виконання законних вимог державного виконавця, про що свідчить супровідний лист від 25.05.2011 року № 2262/06-19/1-373/1-393,  яка отримана ОСОБА_6 – донькою ОСОБА_2

Виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Резніковим А.М. на адресу ОСОБА_2 направлений лист від 31.05.2011 року № 3297, в якому зазначено, що у разі невиконання рішення, що зобов’язує боржника виконувати певні дії, державний виконавець накладає на нього штраф та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону.

02.06.2011 року  виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Резніковим А.М. повторно проведена перевірка виконання боржником ОСОБА_2 рішення суду, яке набрало законної сили з 14.04.2011 року та є таким, що підлягає виконанню, на підставі якої складений акт державного виконавця від 02.06.2011 року.

Як вбачається з відповідного акту, при виході за адресою: м. Авдіївка, вул. Комунальна, 2-а (перукарня «Очарование») при розмові з ОСОБА_2 встановлено, що  станом на 02.06.2011 року зазначене рішення суду не виконане,  ОСОБА_2 вручена вимога від 02.06.2011 року, від підпису про отримання якої боржник відмовився.

20.06.2011 року виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Резніковим А.М. винесена постанова про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 за невиконання вимог рішення суду зобов’язального характеру в сумі 170 грн. та направлена на адресу боржника, про що свідчить супровідний лист від 20.06.2011 року № 3680.

08.07.2011 року на адресу відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції надійшла заява від представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 про те, що станом на 08.07.2011 року ОСОБА_2 рішення суду не виконане.

12.07.2011 року виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції  Резніковим А.М. винесена постанова про накладення на ОСОБА_2 суми штрафу в розмірі 340 грн. та надіслана на адресу боржника 12.07.2011 року.

12.07.2011 року виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції  Резніковим А.М. на адресу прокурора м. Авдіївки раднику юстиції Зайця С.В. направлене подання щодо перевірки в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

20.07.2011 року виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції  Резніковим А.М. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яка направлена на адресу боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу від 12.07.2011 року.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд вважає позовну заяву такою, що  задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі – суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов’язок по примусовому виконанню рішень.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

В постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як зазначалось раніше, відповідачем винесена постанова від 06.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 04.05.2011 року № 2-260/11 по виконанню рішення Авдіївського міського суду, яке набрало законної сили 14.05.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

В порушення зазначеної норми Закону відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2011 року надіслана на адресу позивача тільки 16.05.2011 року.

Наряду з викладеним суд враховує наступне.

Відповідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

- звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

-  звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

-  звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

-  викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

- залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

-  застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

- у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

-  вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

-  з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

-  у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

-  у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

-  здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як зазначалось раніше, відповідачем вжиті заходи по примусовому виконанню рішення суду, передбачені зазначеною нормою Закону, а саме, відкрите виконавче провадження, на адресу позивача направлена постанова про відкриття виконавчого провадження, вимоги щодо виконання рішення суду, які отримані позивачем, проведені перевірки виконання боржником рішення суду, здійснений вихід на місце проживання та вихід на місце роботи позивача, під час якого проведена бесіда з ОСОБА_2 та вручена вимога про виконання рішення суду, до прокуратури направлене подання щодо здійснення перевірки в діях боржника складу злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Тобто, позивач був обізнаний про рішення Авдіївського міського суду та про здійснення заходів по примусовому виконанню рішення суду, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, постанова про відкриття виконавчого провадження направлялась на адресу боржника ОСОБА_2 16.05.2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

          Оскільки позивач був обізнаний про рішення Авдіївського міського суду та здійснення державним виконавцем заходів щодо примусового виконання цього рішення, неодноразово ухилявся від його виконання без поважних причин, суд вважає, що відповідач правомірно виніс постанову про накладення на боржника штрафу на підставі зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви про скасування такої постанови.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до виконуючого обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Резнікова А.М., відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання дій щодо винесення постанови від 17.07.2011 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. незаконними та її скасування – відмовити.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 28.09.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 03.10.2011 року.

Суддя                                                                                                Давиденко Т.В.