Справа № 2а-179/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "23" березня 2011 р. ,   Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Мички Б.Р.

при секретарі Диді М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про виплату одноразової компенсації та щорічної допомоги, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену йому щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, в зв’язку з чим має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення. Відповідачем в червня 2010 року виплачена така допомога в значно меншому розмірі, аніж передбачено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка встановлює таку допомогу в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути доплату щорічної разової допомоги за 2010 рік в сумі 3386, 00 грн.                                                                                                                                                                                                                                   

В судове засідання позивач не з”явився, подав письмову заяву про можливість розгляду справи у його відсутності, позов підтримує, просить такий задоволити.

Представник відповідач Носик Н.Я. в судове засідання не з’явилась, подала суду письмове заперечення проти позову, в якому покликається на те, що відповідно до ст. 62 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та постанови від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу в червні 2010 року було виплачено 90, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна разова допомога на оздоровлення виплачується особам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІІ гр. у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судом позивач є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стверджується відповідним посвідченням, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. 22 червня 2010р. допомога в розмірі 90, 00 грн. була виплачена на підставі постанов КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, покликання відповідача на виплату такої допомоги відповідно до вказаних постанов є безпідставним, оскільки постанова КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не передбачає умов, розміру та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення, а постанова «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»не підлягала застосуванню, оскільки занижує розмір допомоги порівняно із ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та суперечить положенню ст.22 Конституції України,  згідно якого звуження змісту чи обсягу існуючих прав та свобод не допускається. З огляду на наведене та враховуючи загальні засади пріоритетності Закону України над підзаконними нормативно-правовими актами, застосуванню при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення позивачу підлягала ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  тому така допомога  мала бути виплачена в розмірі чотирьох   мінімальних заробітних плат, відтак, дії щодо виплати  відповідачем  допомоги в заниженому розмірі є  неправомірними.

Судом встановлено, що на час виплати позивачу допомоги у 2010 р . -  розмір мінімальних заробітної  плати становив –869, 00 грн., 884, 00 грн., 888, 00 грн., 907, 00 грн. та 922, 00 грн., а тому виплаті позивачу за 2010 р. підлягала допомога в чотирьохкратному розмірі вказаних сум, однак, сума допомоги на оздоровлення протягом вказаного періоду, виплачена відповідачем позивачу становить 90, 00 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, їхніх суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки, згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України і не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган, тому вимога позивача про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3386, 00 грн. є безпідставною.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідача, як орган, на який покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті такої допомоги, слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи  з розміру  мінімальної заробітної плати  на час виплати допомоги .

На підставі ст.22 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст.ст.11, 70, 160, 162, 163 КАС України, суд, -

постановив:

  позов задоволити частково.

Визнати дії  Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради  неправомірними.

Зобов’язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2010р., у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру  мінімальної заробітної плати  на час виплати такої допомоги в неповному розмірі.

В решті позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга  на постанову суду  подається  протягом десяти  днів  з дня проголошення даної постанови.  У разі якщо постанову  було винесено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти  днів з дня отримання копії цієї постанови.

 Головуючий:

  Оригінал  постанови  виготовлений  в одному примірнику, який зберігається в справі №2а-191/11р.