справа № 2-11/08

Р І Ш Е Н Н Я

іменем   України

     03 березня 2008 року, Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді - Галацевич О.М.,

секретаря -  Гельвейчук І.А.,

за участю особи, якій законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - помічника прокурора району Мельник Н.І., позивачки - ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини  справу за позовною заявою  прокурора Лугинського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину,-

В С Т А Н О В И В :

    Прокурор, як особа, якій законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1, у якій просить стягнути з відповідачки на користь позивачки майнову та моральну шкоду, завдану внаслідок злочину. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_2 заподіяно ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я. Лугинським районним судом Житомирської області 07.08.2007 року закрито провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 згідно Закону України «Про амністію» та звільнено останню від кримінальної відповідальності. Однак, внаслідок злочину потерпіла ОСОБА_1 зазнала моральних страждань, які виразилися в перенесенні нею фізичного болю,  позбавленні можливості працювати внаслідок тривалого перебування на лікуванні,  погіршенні стану здоров'я, що оцінюється в 30000 грн. Крім цього, позивачка понесла матеріальні витрати, пов'язані з придбанням медикаментів на лікування в сумі 1165,79 грн.  Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності не звільняє відповідачку від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, просив стягнути з неї на користь позивачки 31165,79 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. 

Позивачка позов підтримала, пояснила, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 вона зазнала фізичного болю, тривалий час перебувала на лікуванні, була позбавлена можливості працювати, спілкуватися з людьми. На даний час вона постійно відчуває головні болі, перебуває на обліку в районній лікарні, її стан здоров'я погіршився і вона потребує постійного лікування. Свої моральні страждання вона оцінює в 30000 грн. Крім того, під час перебування на стаціонарному лікуванні, вона купувала за власні кошти медикаменти на суму 1165,79 грн., що підтверджується наданими нею розрахунковими квитанціями. Вказані суми просила стягнути на її користь з відповідачки. Факт передачі їй відповідачкою коштів в сумі 2000 грн. в рахунок відшкодування шкоди заперечила.

Відповідачка позов не визнала, пояснила, що під час досудового слідства та в судовому засіданні вона погодилась на застосування до неї акту амністії, однак вона не наносила тілесні ушкодження позивачці, а лише декілька разів відштовхнула її,  а тому не погоджується з заявленим позовом. Крім того, вона при свідках передала позивачці 2000 грн. в рахунок відшкодування завданої нею матеріальної та моральної шкоди.

Представник відповідачки підтримав її пояснення, додав, що в судовому засіданні прокурором та позивачкою не доведений факт понесення останньою матеріальних витрат та моральних страждань. Зазначив, що в наданих позивачкою медичних довідках відсутні відомості про те, що лікування проводилось за її власний рахунок і які саме ліки нею купувались. Моральну шкоду вважає занадто великою та необґрунтованою. Крім того, просив при вирішенні спору врахувати матеріальний стан відповідачки та пояснення свідків щодо відшкодування нею позивачці моральної та матеріальної шкоди в сумі 2000 грн.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду пояснили, що були присутні при передачі позивачці відповідачкою коштів в сумі 2000 грн. в рахунок відшкодування нею шкоди, завданої позивачці.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, проаналізувавши наявні докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до постанови Лугинського районного суду Житомирської області 07.08.2007 року провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 згідно Закону України «Про амністію» закрито та останню звільнено від кримінальної відповідальності (а.с.3).

     Зокрема, як вбачається з постанови, відповідачка 22 січня 2007 року близько 15 години на подвір'ї власного домоволодіння, розташованого в с. Лугинки Лугинського району Житомирської області на ґрунті неприязних відносин заподіяла позивачці  тілесні ушкодження у вигляді чисельних поверхневих забійних ран волосистої частини голови і обличчя, що супроводжувалися вираженим набряком м'яких тканин обличчя та синцями по периферії пошкоджень, суконюктивальним крововиливом лівого ока, синця в області лівого передпліччя, лівої лопатки, правого стегна і правої гомілки, при наявності струсу головного мозку з вираженими клінічними проявами, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню важкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

    Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_2 підтримувала заяву про закриття кримінальної справи щодо неї на підставі Закону України «Про амністію».   

    Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи №1-8П/07.

    Відповідно до довідки центральної районної лікарні (а.с. 75) ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в Лугинській центральній районній лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, множинні осадження та рани обличчя з 23.01.2007 року по 23.02.2007 року. 

    Відповідно до консультативно-діагностичного висновку від 04.04.2007 року у ОСОБА_1 виявлено ознаки посттравматичного, базального, атгезивного арахноїдіта, ознаки дифузної судинної енцефалопатії (а.с.8). Відповідно до консультативного висновку експерта від 27.08.2007 року позивачці встановлений діагноз енцефалопатія другого ступеню, рекомендовано лікування (а.с.9).    

    Відповідно до довідки № 6 від 14.09.2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку  в районній поліклініці, потребує постійного лікування (а.с.7).

    Згідно розрахункових квитанцій (а.с. 10) позивачкою в період з 26.01.2007 по 14.02.2007 року придбано медикаменти  на суму 1159,32 грн.

    Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальних справ щодо особи, яка вчинила злочин є проявом загальної тенденції  розвитку кримінального законодавства у напрямі пом'якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи. Застосування амністії є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності і не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

    Статтею 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

    Суд частково задовольняє позов щодо відшкодування відповідачкою матеріальної шкоди на суму 861,89 грн., оскільки з наданих позивачкою розрахункових квитанцій, виданих ПП ОСОБА_8 (а.с.10 ), яка відповідно до ліцензії займається роздрібною торгівлею лікарськими засобами (а.с.54), вбачається, що позивачка придбала в період перебування у лікарні з 23.01.2007 по 23.02.2007 року медикаменти по квитанціям від 26.01.07 р. на суму 17,55 грн., 29.01.07 р. на суму 63,95 грн., 29.01.07 р. на суму 20,85 грн., 31.01.07 р. на суму 22 грн., 02.02.07 р. на суму 34,94 грн., 05.02.07 р. на суму 85,65 грн., 09.02.07 р. на суму 7,5 грн., 12.02.07 р. на суму 50,5 грн., 14.02.07 р. на суму 135,45 грн. на загальну суму 438,39 грн.; сплатила 80,7 грн. 04.04.2008 року за обстеження в обласному медичному консультативно-діагностичному центрі, що відповідає консультативно-диагностичному висновку від 04.04.2008 року;  придбала ліки після обстеження в Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського  згідно розрахункових квитанцій від 31.08.2007 року на суму 110 грн., 04.09.07 р. на суму 126,40 грн., 14.09.07 р. на суму 106,4 грн. на загальну суму 342,8 грн.,  що відповідає консультативному висновку спеціаліста від 27.08.2007 року. Таким чином, позивачкою понесені матеріальні витрати на придбання ліків на суму 861,89 грн.                  (438,39+80,7+342,8). 

    Оскільки в квитанції на 126,28 грн. не зазначено дату придбання медикаментів, а в квитанції на суму 171,15 грн. зазначено дату 26.06.2007 року, однак вона не підтверджена відповідними медичними довідками про проходження обстеження та призначення лікування, суд не приймає їх до уваги і не включає до суми понесених позивачкою матеріальних витрат.

    Заперечення представника відповідачки про те, що в наданих позивачкою медичних довідках відсутні відомості, що лікування проводилось за рахунок останньої, суд не приймає до уваги, оскільки надані розрахункові квитанції є свідченням того, що позивачка особисто у період перебування на стаціонарному лікуванні та в період додаткових медичних обстежень понесла витрати на придбання ліків у аптечному закладі.

    Крім того, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заподіяння протиправними діями відповідачки позивачці моральних і фізичних страждань та інших втрат немайнового характеру. Зокрема, позивачка в зв'язку з нанесеними їй відповідачкою тілесними ушкодженнями протягом місяця перебувала на стаціонарному лікуванні, перенесла фізичний біль, була позбавлена можливості працювати та спілкуватися з оточуючими, в неї значно погіршився стан здоров'я, про що свідчать надані позивачкою медичні довідки та консультативні висновки спеціалістів.

     Наявність факту заподіяння втрат немайнового характеру є підставою згідно ст. 1167 ЦК України для часткового відшкодування моральної шкоди, яку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості із врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивачка, їх тривалості і можливості відновлення, враховуючи стан її здоров'я, який значно погіршився, а також часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, суд оцінює в 6000 грн.

     При визначенні розміру моральної шкоди, суд не приймає до уваги матеріальний стан відповідачки у відповідності до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, оскільки шкоду нею завдано вчиненням злочину.

     Також судом не беруться до уваги пояснення свідків щодо передачі коштів позивачці відповідачкою в рахунок відшкодування завданих збитків, оскільки даний факт не підтверджений письмовими доказами і його заперечує позивачка. Крім того, свідки перебувають у родинних стосунках з відповідачкою. 

      Від сплати судового збору відповідачку звільнено на підставі п. 18  ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 р.

    З відповідачки підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст. ст. 81, 88  ЦПК України.                                  

    Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1193, 1195 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 10, 15, 60, 62, 81, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

      Позов задовольнити частково.

      Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Лугинки Лугинського району на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 861,89 грн. та моральну шкоду в сумі 6000 грн.

      Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 30 грн.  

      На рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення, до Лугинського районного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення, а протягом 20 днів після подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Лугинський районний суд.

Головуюча