Копія
Справа № 2- а -25
2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2008року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої Шемети Т.М.
при секретарі Коломієць В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення разової щорічної грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо недорахування та невиплати йому одноразової щорічної грошової допомоги та стягнути таку допомогу з відповідача за 2004-2007 роки в розмірі 3413 грн.35 коп., посилаючись на те, що він являється учасником війни і відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідач зобов'язаний щорічно до 5 травня надавати йому одноразову грошову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Проте в порушення вимог Конституції України і вказаного закону, йому в 2004 році допомога не виплачувалась. В 2005 році було виплачено 50 грн., у 2006 році було виплачено 50 грн. і у 2007 році - 55 грн. Враховуючи, що у 2004 році мінімальна пенсія складала 92 грн.45 коп., в 2005 році - 332 грн., в 2006 році - 359 грн., в 2007 році - 406 грн., тому йому у 2004 - 2007 роках було недораховано та не виплачено 3413 грн. 35 коп.. Ст.171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено, що виплата разової грошової допомоги здійснюється органом праці та соціального захисту населення, тому він і просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати його вчинити перерахунок разової щорічної допомоги за 2004-2007 роки, стягнувши з відповідача 3413 гр. 35 коп. недовиплаченої у вказаний період разової щорічної допомоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшло клопотання розглянути справу у його відсутність і пояснення, в якому він позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на те, що ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» не передбачала для учасників війни разової грошової щорічної допомоги, а ст.ст.50 і 50 Законів України «Про державний бюджет України на 2005 рік», «Про державний бюджет України на 2006 рік» передбачена у 2005-2006 роках виплата учасникам війни щорічна разова грошова допомога в розмірі 50 грн. та «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачена у 2007 році виплата учасникам війни щорічна разова грошова допомога в розмірі 55 грн., норми цих законів є пріоритетними відносно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому разова щорічна грошова допомога позивачу виплачена за 2005-2007 роки в розмірі 155 гр., а не в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, вони являються неналежним відповідачем по справі і позивачкою пропущений строк звернення до суду з позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи і заслухавши пояснення позивача, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав: поясненнями сторін, посвідченням учасника війни серії НОМЕР_1 і довідкою відповідача доведено, що ОСОБА_1. є учасником війни і йому як учаснику війни у термін до 5 травня в 2004 році одноразова щорічна грошова допомога не виплачувалась, у 2005-2006 роках йому було виплачено по 50 грн., у 2007 році - 55 грн. щорічної одноразової грошової допомоги.
Згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни щорічно до 5 травня повинна надаватись разова щорічна грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, а згідно ст.17 1 цього ж Закону, виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідно до Законів України "Про державний бюджет України на 2004 рік», «Про державний бюджет України на 2005 рік», «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», мінімальна пенсія за віком встановлена у 2004 році - 92 грн.45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році -359 грн. і у 2007 році - 406 грн..
Ст.5 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи; відповідно до вимог ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, який встановлено в один рік, а відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки адміністративний позов подано позивачем в межах звернення до адміністративного суду - щодо вимог за 2006-2007 роки, а щодо вимог по виплаті разової щорічної допомоги за 2004-2005 роки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду і на цьому наполягає відповідач, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню за 2006-2007 роки, в задоволенні вимог за 2004-2005 роки йому необхідно відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, а твердження відповідача, що він не являється належним відповідачем є необґрунтованими.
Згідно ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту обсягу існуючих прав і свобод.
Рішеннями Конституційного Суду України №20-рп /2004 р. від 1 грудня
- 2 -
2004 року і № 6-рп/2007 р. від 9 липня 2007 року визнано, що положення Законів України «Про державний бюджет України на 2004 рік» і «Про державний бюджет України на 2007 рік», які обмежують щорічні грошові разові виплати, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і ст.14 - є неконституційними.
Згідно ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, в тому числі і зупинення дії законів, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк; згідно ст. 95 Конституції України і ст. 38 Бюджетного Кодексу України, визначено вичерпний перелік правовідносин, які регулюються законом «Про державний бюджет»: встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, а згідно ст.27 Бюджетного Кодексу України, законом про бюджет не може встановлюватися інше правове регулювання відносин, що є предметом регулювання інших Законів України.
Пленумом Верховного Суду України № 9 від 1.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» встановлено, що судам під час розгляду справ необхідно піддавати оцінці нормативно - правові акти будь-якого державного чи іншого органу, в т.ч. і акти президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування на відповідність їх як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці відносини.
Оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» стосовно обмеження соціальних виплат, в тому числі і виплат, на які має право позивачка, аналогічні положенням Законів України «Про державний бюджет України на 2004 рік» і «Про державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, рішення Конституційного суду України, є обов'язковим до виконання на території України і є преюдиційним для судів загальної юрисдикції при вирішенні позовів, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку, що дії відповідача по виплаті одноразової щорічної грошової допомоги в 2006-2007 роках позивачеві в заниженому розмірі є неправомірними. Його твердження про пріоритетність норм Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо дії норм інших законів є безпідставними - дії відповідача по виплаті допомоги не відповідали вимогам Конституції України і Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», тому відповідач зобов'язаний нарахувати і виплатити позивачеві разову грошову щорічну допомогу за 2006-2007 роки в розмірі 2295 гривень.
Оскільки позивач звільнений від судових витрат та не поніс їх при зверненні до суду, тому відповідно до ст.94 КАС України, їх не слід стягувати з відповідного місцевого бюджету.
Керуючись ст.ст. 5, 99-100, 158-163, 167 КАС України, ст.ст.22, 64, 95 Конституції України, рішеннями Конституційного суду України №2 0-рл від 1.12.2004 року і №6-рл від 9.07.2007 року, ст.ст.27, 38 Бюджетного Кодексу України, Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст.2, 12-171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Хмільницької міської Ради Вінницької області щодо недорахування і невиплати ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2006-2007 роки в обсязі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірними.
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Хмільницької міської Ради Вінницької Області на користь ОСОБА_1 2295 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за період 2006-2007 роки.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанову можна оскаржити до Київського апеляційного адміністративного суду через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча: /підпис/
З оригіналом вірно:
Голова
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар О.М.Закутій
Довідка:
Постанова набрала чинності 16 березня 2008 року.
Голова
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар О.М.Закутій