Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 вересня 2011 року Справа № 2а-7134/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді – Петросян К.Є.,
за участю секретаря – Саприкіній Т.О.,
представників сторін:
представника прокуратури: Грек М.В. (посв.№1068 від 08.10.2010),
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , -
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2011 року прокурор м. Сєвєродонецька Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 211290,68 грн., в якому посилається на наступне.
Відповідач був зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків. В порушення ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідач не здійснив своєчасно перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в строк, передбачений законом до Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку, у зв’язку із чим станом на 01.12.2010 року утворилась заборгованість по сплаті внесків за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 в сумі 211290,68 грн. Відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, у зв’язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 211290,68 грн.
Представник прокуратури у судовому засіданні позов підтримав.
Представник позивача до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином. Надав суду заперечення на адміністративний позов від 05.09.2011, відповідно до яких зазначив наступне.
Відповідач є планово-збитковим підприємством, що підтверджується п.6.1.3 Статуту підприємства та рішенням Сєвєродонецької міської ради №1601 від 25.10.2004. Внаслідок несвоєчасного отримання субвенцій з Державного бюджету України та отримання їх не в повному обсязі, у відповідача виникла заборгованість з виплати заробітної плати співробітникам підприємства, а також заборгованість по сплаті внесків до УПФУ в м.Сєвєродонецьку.
КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» в січні 2011 року надало послуг на суму 1556019,00 грн., а субвенцій з Державного бюджету України в січні 2011 року отримало на суму 251,9 тис. грн., що свідчить про недофінансування в сумі 1304119.00 грн.
На 01.12.2010 заборгованість підприємства по заробітній платні складає 333,2 тис. грн. З урахуванням викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління».
Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно із ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Судом встановлено, що відповідач – КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 28.02.1991.
УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачу була сформована та надіслана вимога №Ю-100/2 від 06 квітня 2011 року про сплату боргу на суму 211290,68 грн. (а.с.5). Вимога отримана уповноваженою особою відповідача 12.04.2011, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.6).
Відповідач оплату у добровільному порядку не здійснив, зазначену вимогу не оскаржив.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо тяжкого фінансового становища підприємства, оскільки відповідно до п.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 34 частини1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-I, ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ш. Будівельників,27, р/р 26009015730470 в ЛФ АБ «Брок-бізнесбанк» МФО 304632 код 05457253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, 9, р/р 25605312738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 в сумі 211 290,68 (двісті одинадцять тисяч двісті дев’яносто гривень шістдесят вісім копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
СуддяК.Є. Петросян