Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 вересня 2011 року Справа № 2а-6666/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді - Петросян К.Є.,
за участю секретаря - Рязанської Є.О.,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. №07 від 04.01.2011),
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про скасування вимоги про сплату боргу, -
ВСТАНОВИВ :
02 серпня 2011 року позивач відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» (далі ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (далі УПФУ в м.Лисичанську Луганської області) про скасування вимоги про сплату боргу від 01.07.2011 №100, в обґрунтування якого послався на наступне.
05.06.2011 до ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська» надійшла вимога УПФУ в м.Лисичанську про сплату боргу від 01.07.2011 №Ю-100, в якій зазначено, що станом на 01.07.2011 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 630515,34 грн.
Позивач вважає вимогу УПФУ в м.Лисичанську незаконною, з огляду на те, що згідно акту перевірки від 10.06.2011 по даним УПФУ в мюЛисичанську станом на 01.06.2011 за шахтою мається заборгованість у розмірі 268642,61 грн.
ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська» у червні 2011 року сплачувало єдиний внесок, однак не отримувало повідомлення про розподіл сплачених коштів. Тому позивач вважає, що УПФУ в м.Лисичанську в червні 2011 року не проводило розподіл сплачених ним коштів. Крім того, вимога про сплату боргу сформована на підставі картки особового рахунку і не має посилань на будь-які рішення про накладення штрафу, нарахування пені.
На підставі викладеного, просить суд скасувати вимогу про сплату боргу від 01.07.2011 №100.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, надав пояснення аналогічні пред’явленому позову, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 (далі Закон №2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 3.7 Положення про ВП «Шахта Привільнянська» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» передбачено, що підрозділ самостійно нараховує та сплачує загальнообов’язкові платежі.
Згідно ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.8 ст.9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до ст.25 Закону №2464, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Порядок стягнення заборгованості з платників встановлений Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі Інструкція).
Згідно з п.6.3 Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;
б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;
в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку «б» та/або «в» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
П.6.4 Інструкції встановлено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.
П.15 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Судом встановлено, що «Шахта Привільнянська» є відокремленим підрозділом ВАТ «Лисичанськвугілля» (і.к. 32359108) без права юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №072472 (а.с.22) та положенням про відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (а.с.18-21).
Відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» зареєстровано Управлінням пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області у якості платника єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 17.02.2011 (а.с.16).
01.07.2011 УПФУ в м.Лисичанську Луганської області була сформована та надіслана на адресу позивача вимога про сплату боргу №Ю-100, відповідно до якої заборгованість ВП «Шахта Привільнянська» ВАТ «Лисичанськвугілля» зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені станом на 01.07.2011 року становить 630515,34 грн., з яких 506504,97 грн. – недоїмка, 109332,43 грн. – штрафні санкції, 14677,94 грн. – пеня. (а.с.15).
Згідно акту звірки від 01.06.2011 станом на 01.06.2011 заборгованість ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська» зі сплати єдиного внеску становить 2678642,61 грн.
Разом з тим, відповідно до акту звірки від 01.07.2011, підписаного керівником та головним бухгалтером ВП «Шахта Привільнянська», а також УПФУ в м.Лисичанську, станом на 01.07.2011 за ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська» рахується заборгованість у розмірі 630515,34 грн., тобто, у сумі, визначеній в оскаржуваній вимозі від 01.07.2011 №Ю-100.
Таким чином, станом на 01.07.2011 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 630515,34 грн., що спростовує посилання позивача стосовно заборгованості ВП «Шахта Привільнянська» перед УПФУ в м.Лисичанську в сумі 268642,61 грн.
За таких обставин, суд вважає, що вимога УПФУ в м.Лисичанську №Ю-100 від 01.07.2011 відповідає вимогам діючого законодавства, порушень при її формуванні та надісланні судом не встановлено.
Оскаржувана вимога винесена повноважним на те органом, в установлений законом строк. Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску з боку ВП «Шахта Привільнянська» ВАТ «Лисичанськвугілля» підтверджується матеріалами справи.
Факт не надіслання відповідачем на адресу позивача повідомлення про розподіл сплачених коштів відповідно до норм Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», не є підставою для скасування оскаржуваної вимоги і тим самим не сплати позивачем існуючої заборгованості з єдиного внеску.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога УПФУ в м.Лисичанську районі м.Луганська від 01.07.2011 №Ю-100, відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська» не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 02 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07 вересня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
< Текст >
< Текст >
У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про скасування вимоги про сплату боргу, відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У зв’язку з перебуванням судді на лікарняному, повний текст постанови було складено у повному обсязі та підписано 14 вересня 2011 року.
< Текст >
Суддя К.Є. Петросян