ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.                                                                       cправа № 2a-2312/11/0970

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області –Гавадзина М.В.

представника відповідача: державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення податкового боргу в сумі 516 395,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (надалі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (надалі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 516 395,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57, пункту 203.2. статті 203, статті 176 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі податкові зобов’язання згідно поданої до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 551 184,00 грн. та податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень                     2011 року в розмірі 357 756,20 грн. У зв’язку із несплатою відповідачем в повному обсязі вищевказаних податкових зобов’язань позивачем нарахована пеня в розмірі 2 894,13 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача з урахуванням його часткової сплати на момент звернення до суду становила 516 395,71 грн., яка ним не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав, що заборгованість відповідача по податкових зобов’язаннях з податку на доходи фізичних осіб становить 221 016,62 грн., в тому числі: за основним платежем –214 572,30 грн. та пеня –6 444,32 грн. Просив стягнути з відповідача в дохід бюджету тільки вищевказану заборгованість з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить державному підприємству дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 13.05.2004 року Тисменицькою районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області проведено державну реєстрацію державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2009 року серії АБ за №470622, та 10.02.2000 року взятий на облік Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області як платник податків і зборів (а.с. 8-10).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом статті 16.1.4. Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 коментованого Кодексу податок на доходи фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Кодексу являється платником податку на доходи фізичних осіб, як податковий агент щодо працюючих на підприємстві осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб –юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Судом встановлено, що відповідач 21.03.2011 року подав позивачу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, де ним самостійно розраховано суму податкових зобов'язань, яка станом на 01.01.2011 року становила 357 756,20 грн. (а.с. 14). Дані самостійно задекларовані зобов'язання відповідач частково сплатив, а тому на момент розгляду справи податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який облікувався за позивачем як податковим агентом станом на 01.01.2011 року, становить 214 572,30 грн.

Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку –фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно підпункту "ґ" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України зазначені в податковому розрахунку суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.

За змістом пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов’язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації, та які ним в повному обсязі не сплачені з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 214 572,30 грн. є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.

Згідно підпункту 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків –фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У відповідності до пункту 129.4. статті 129 Кодексу пеня визначена підпунктом 129.1.3. пункту 129.1. цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків –фізичних осіб.

Як встановлено судом відповідачу за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, вказаних у податковій декларації нараховано пеню в розмірі 6 444,32 грн. (а.с. 27).

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова норма закріплена у підпункті 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/7 від 14.01.2010 року та податкова вимога форми "Ю2" за №2/36 від 18.02.2010 року. Перша та друга податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці першої та другої податкової вимоги (а.с. 30, 31). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений Законом України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’та Податковим кодексом України, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до Кодексу є узгодженою.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 221 016,62 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов’язання –це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг –сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією, податковими вимогами, обліковою карткою платника податків, а також довідкою про стан розрахунків з бюджетом від 09.09.2011 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 14, 27, 28-29).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук податкового боргу в сумі 221 016,62 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                       ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (ідентифікаційний код 25790150, с. Підпечари, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77441) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить державному підприємству дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук в дохід бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 221 016 (двісті двадцять одну тисячу шістнадцять) гривень 62 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                           /підпис/                                                                  Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 16.09.2011 року.