1-553/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р.                                      Личаківський  районний суд м.Львова

в складі головуючого судді             Жовнір Г. Б. ,

при секретарі судових засідань                     Фурик Л.М.

з участю  прокурора                                        Проданець Н.В.

підсудного                                                       ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому  судовому засіданні

розглянувши кримінальну  справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродж.: м.Львова, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, інваліда третьої групи, на утриманні дітей немає, раніше не судимого, не працюючого,  прож.  АДРЕСА_2 - за ст. 185 ч.1  КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується органами досудового слідства у тому, що 08.06.2011р. біля 16:00год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 скориставшись відсутністю в коридорі потерпілої ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме її мобільний телефон марки «СОНІ-ЕРІКСОН К-320і»із стрейч-карткою оператора мобільного зв’язку «Київ-Стар»загальною вартістю 400грн. Таким чином ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто злочин передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Підсудний ОСОБА_2 подав клопотання про закриття кримінальної справи у зв’язку із амністією відповідно до ст.1 п.Г Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011року, оскільки він є інвалідом третьої групи, скоїв злочин середньої тяжкості.

Обговоривши дане клопотання суд його задовільняє з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 6 п. 4 КПК України передбачено, що кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

          Відповідно до ст.1 п. Г Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011р. передбачено, що підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України –яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами третьої групи.

          Отже, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого за ст.185 ч.1 КК України –злочину середньої тяжкості, окрім того на день набрання чинності Законом в установленому порядку він визнаний інвалідом третьої групи, тому його клопотання є підставним, його слід задоволити та закрити кримінальну справу  у зв’язку із актом амністії. Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 1420грн. залишити без розгляду, оскільки у зв’язку із закриттям кримінальної справи судом не проводилось дослідження доказів. Роз’яснити ОСОБА_3, що відповідно до ч.4 ст.28 КПК України, вона має право пред’явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України "Про амністію у 2011 році"  амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

          Керуючись ст.ст.6 п.4, 28 КПК України, ст.1 п.Г, ст.14 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011року, суд -

П О С Т А Н О В И В:

          Клопотання підсудного задоволити. Звільнити ОСОБА_2, який обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України від кримінальної відповідальності у зв’язку із актом амністії відповідно до ст.1 п.Г Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011р. і кримінальну справу провадженням закрити.

         Після вступу постанови у законну силу запобіжний захід  скасувати.

      Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 1420 грн. залишити без розгляду

На постанову суду може бути подано сторонами апеляцію  протягом 7 діб.

Суддя                                                                                           Жовнір Г. Б.