Справа №  2-484/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 липня 2011 року  Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді:                                                                                Кривов’яза А.П.

при секретарі:                                                                                    Рудик Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики та відсотків, посилаючись на те, що 1.01.2009 року відповідач взяв у позивача гроші в борг в сумі 3 394 201 євро 90 центів, що за курсом НБУ складає 38 524 167 грн. 81 коп., про що власноручно ним складено розписку. Борг відповідач зобов’язався повернути до 1.04.2009р. Однак, незважаючи на неодноразові вимоги позивача, відповідач гроші не повернув та в добровільному порядку відмовляється виконати своє зобов’язання.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою корить суму боргу за договором позики 38 524 167 грн. 81 коп., обумовлені в договорі 18% процентів річних 15 267 433 грн. та судові витрати 1 820 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні  стосовно задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, а також на ту обставину, що вказані у розписці кошти фактично не передавались.

Представник залученого у ході судового розгляду за його заявою у якості третьої особи ПАТ «Енергобанк»у судове засідання не з»явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана  довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що дійсно 1.01.2009 року відповідач взяв у позивача гроші в борг в сумі 3 394 201 євро 90 центів, що за курсом НБУ станом на 21.06.2011р. складає 38 524 167 грн. 81 коп.

Борг відповідач зобов’язався  повернути до 1.04.2009р., за згодою сторін строк повернення коштів міг бути продовжено до 1.10.2009р., зі сплатою 18% процентів річних, про що власноручно ним була написана розписка. (а.с.7)

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з вимогами ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2, надану позивачем суду розписку про отримання ним грошових коштів у 3 394 201 євро 90 центів особисто ним написано власноручно та добровільно, без будь-якого впливу на нього.

Суд відноситься критично до заперечень представника відповідача стосовно того, що вказаний документ не є договором позики, вказані у ньому кошти фактично не були передані, а відповідач не несе ніяких боргових зобов’язань перед позивачем, оскільки ним у ході судового розгляду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх пояснень, а також на підтвердження існування обставин, передбачених ст.1051 ЦК України.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики у розмірі 38 524 167 грн. 81 коп. та передбачених договором 18% процентів річних у сумі 15 267 433 грн. обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду та підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Судом також встановлено, що позивач поніс витрати пов’язані з сплатою судового збору у розмірі 1 700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., які суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності до ст.88 ЦПК України.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 536, 611, 623, 625, 1046, 1047, 1049-1051 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики 38 524 167 грн. 81 коп., проценти у розмірі 15 267 433 грн. та судові витрати 1 820 грн., а всього стягнути 53 793 420 (п»ятдесят три мільйони сімсот дев»яносто три тисячі чотириста двадцять) грн. 81 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: