Справа №  2-2836/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2011 року  Святошинський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді -                                                                      Кривов’яза А.П.

при секретарі -                                                                                   Рудик Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Лепсе-1»до ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення зі службової квартири та зобов»язання передати ключі,  суд ,-

В С Т А Н О В И В :

          ЖБК «Лепсе-1» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення зі службової квартири АДРЕСА_1 та зобов»язання передати ключі від неї, посилаючись на те, що зазначена службова квартира була надана відповідачці у 1990р. на час виконання нею трудових обов»язків двірника-доглядача даного будинку. Оскільки договір найму даного житлового приміщення є розірваним, реєстрація у даному житловому приміщенні у відповідачки та її неповнолітнього сина ОСОБА_2,1996р.н. відсутня, а відповідачка добровільно звільнити займану квартиру відмовляється, чим порушує право власності позивача.

          У судовому засіданні  представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

          Представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, а також на порушення житлових прав позивачки та її неповнолітнього сина.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що  позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана  довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів № 1461 від 16.10.1978р. затверджено рішення загальних зборів ЖБК «Лепсе-1»про закріплення однокімнатної квартири АДРЕСА_1 як службової. (а.с.9)

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 2.07.1990р. по 25.08.2010р. працювала в ЖБК «Лепсе-1»на посаді двірника-доглядача  будинку. (а.с.26, 31-32)

Між позивачем ЖБК «Лепсе-1»та відповідачкою ОСОБА_1 30.06.1990р. укладено договір найму службової квартири АДРЕСА_1. (а.с.11-13)

Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 неодноразово зверталась до керівництва ЖБК «Лепсе-1»з проханням зареєструвати її у спірній квартирі, а також про прийняття в члени ЖБК на що їй було відмовлено. (а.с.14-18)

Крім того, відповідно до рішення Святошинського районного суду м.Києва від 28.10.2005р., яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 17.01.2006р., у задоволенні позову ЖБК «Лепсе-1»до ОСОБА_1 про визнання договору оренди житлового приміщення розірваним та примусове виселення відмовлено. (а.с.47-58)

          Судом встановлено, що на час розгляду даної справи у спірній квартирі постійно мешкають відповідачка ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_2,1996р.н. Відповідачкою ОСОБА_1 сплачуються квартирна плата та плата за комунальні послуги. (а.с.62-65)

          Згідно з вимогами ст.125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

          Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 пропрацювала у ЖБК «Лепсе-1»більше десяти років, проживає разом з неповнолітнім ОСОБА_2 та іншого житла вони не мають. Як встановлено в судовому засіданні, вони не зареєстровані у вказаній квартирі не з їх вини, а вселившись з дозволу позивача та сплачуючи за квартирну плату та плату за комунальні послуги, набули право на проживання у спірній квартирі, а тому позовні вимоги про їх виселення не підлягають  задоволенню.

Пояснення представника позивача про те, що відповідачка вселилась не  у встановленому законом порядку судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки не з вини позивачки їй не було видано ордеру на поселення в службовій квартирі та не зареєстровано у вказаному жилому приміщенні, іншого житла вона не має, а ст.47 Конституції України гарантує кожному право  на житло і є нормою прямої дії.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 124-125 ЖК України, ст.391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Лепсе-1» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення зі службової квартири та зобов»язання передати ключі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя :