Справа № 2-1654/11

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"20" липня 2011 р.  Ленінський районний суд міста Севастополя  у складі : головуючого судді - Борка А.Л.

при секретарі-                        Грищенко Ю.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Севастополя цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства «Севплодовоч« про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації, моральної шкоди суд,  -  

                                                  в с т а н о в и в  :        

     29.12.2010 року  позивач  звернувся  в адресу  суду  із позовом  зазначаючи , що з жовтня 1999 року  по 23.09.2004  року він  працював  на  посаді  голови  правління  ВАТ  «Севплодовоч», після  звільнення  позивача   із  займаної  посади  йому  не повернули  трудову  книжку, що  зазначено  в рішенні Ленінського районного суду  м. Севастополя.

        Незважаючи  на прийняте  рішення та відкрите  виконавче  провадження  позивачу  протягом  3-х  років  трудова книжка  не поверталась. Трудову книжку було повернуто позивачеві тільки - 12.11.2010  року у  зв язку  із чим позивач просить  позов  задовольнити, стягнути  на  його користь 31 421,5  грн., що складається  із  середнього  заробітку за  час  вимушеного прогулу  за період з  30.10.2007  року  по  20.06.2011  року   у  розмірі – 21 830 грн., компенсації  втрати  частини  заробітку -  3688,5  грн. та  10 000 грн. в рахунок  компенсації  моральної  шкоди.

      У судовому  засіданні  позивач  підтримав  позовні вимоги ,збільшив  їх  розмір та просить суд позов  задовольнити та стягнути  середній  заробіток за  час  вимушеного прогулу  за період з  30.10.2007  року  по  12.11.2010  року   у  розмірі – 21 830 грн., компенсації  втрати  частини  заробітку -  3688,5  грн.

      Представник  відповідача  у судовому  засіданні  не визнав  позовні  вимоги , надав свої  письмові  заперечення та  просить  суд  відмовити  у  задоволенні  позову  з підстав  зазначених у запереченні.

        Вивчив  матеріали  справи ,вислухав  пояснення  представників  сторін  суд прийшов  до  наступних  висновків  та відповідних їм  правовідносин.

            Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя  від 30.10.2007  року  відповідач  був  зобов язаний  повернути  позивачу  трудову  книжку  та  сплатити йому  - 19 086,96  грн.         29.01.2008  року  зазначена  сума  була  відповідачем  сплачена  позивачу  по справі,  але  трудова  книжка була позивачу повернута тільки 12.11.2010 року  через  державного виконавця .

       Згідно  до вимог  ч.4  ст. 235 КЗ про Працю  України  у  разі  затримки видачі  трудової книжки з вини  власника  або  уповноваженого ним органу   працівникові  виплачується  середній  заробіток  за  весь  час  вимушеного прогулу .

        Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10  ЦПК  України   сторони  та інші  особи, які беруть участь  у справі, мають рівні  права щодо  подання  доказів, їх дослідження  та доведення  перед  судом їх переконливості .

      Кожна сторона повинна  довести ті  обставини, на  які  вона посилається  як на підставу  своїх  вимог та заперечень.

     На  підставі  вимог ч.3  ст. 61 ЦПК  України обставини, встановлені  набравши  чинності  судовим  рішенням  з  цивільної  справи, не  доказуються  при розгляді  інших  справ,  в  яких  беруть  участь ті ж особи, або  особа, відносно якої  встановлені  ці обставини. Таким  чином  суд  прийшов  до висновку  що  факт затримки  видачі  позивачу трудової  книжки є  встановленим.    

     На  підставі  рішення  Ленінського райсуду  м. Севастополя  від  30.10.2007  року встановлено що сума  середнього заробітку  позивача  в  місяць  становить -  500 грн., у  зв язку  із  чим  розмір  середнього заробітку  за  час  вимушеного прогулу  складає за  період  з 30.10.2007 року  по 20.06.2011 року   - 21 830 грн., компенсація втрати  частини заробітку у розмірі – 3688,5 грн. ( на підставі Закону України «Про  компенсацію  громадянам  втрати  частини  доходів  у  зв язку  із  порушенням  строків їх  виплати « ).

      Відповідно до  ч.1  ст. 237-1 КЗпроПрацю  України  відшкодування  власником  або  уповноваженим  ним органом  моральної  шкоди  працівнику  проводиться  у  разі, якщо  порушення  його  законних  прав  призвели до моральних страждань, втрати  нормальних  життєвих  зв язків  і  вимагають  він  нього  додаткових  зусиль  для  організації  свого життя.        На  думку  суду  позивач  протягом  тривалого  часу після  прийняття  рішення  судом  не мав  можливості  отримати  трудову  книжку ,в  результаті  чого  не міг  працевлаштуватись, що    вимагало  від нього  додаткових  зусиль  для організації свого життя, він  був  вимушений  витрачати  свій  час, гроші  для  захисту  та відновлення  власних  прав,що  безумовно   відбилося  негативно  на  його душевному стані.  На  думку  суду  на  підставі  зазначеного вище  з урахуванням  ступеня  душевних  страждань  позивача  його вимоги  в  частині стягнення  моральної  шкоди підлягають  частковому  задоволенню  у  розмірі  - 5000  грн.

         На підставі  вимог  ст.ст.79-88  ЦПК  України   стороні ,на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові  витрати. Якщо  позов задоволено частково, судові  витрати  присуджуються позивачеві  пропорційно до розміру  задоволених  позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних  вимог, у задоволенні  яких  позивачеві  відмовлено.

        Суд  вважає  за  необхідне   стягнути з  Відкритого акціонерного товариства  «Севплодовоч «  на  користь  держави держмито  у  розмірі  - 305,2 грн.   та   витрати   на  ІТЗ у розмірі  120 грн.

       Керуючись вимогами ст.ст.61,79-88,212 -215,218,293,294 ЦПК України,ст.235, ч.1  ст.237-1  КЗ про Працю  України, Закону України «Про  компенсацію  громадянам  втрати  частини  доходів  у  зв язку  із  порушенням  строків їх  виплати «  суд,  -        

                                                    в и р і ш и в  :

      Позовну заяву - задовольнити  частково.

      Стягнути з Відкритого акціонерного товариства »Севплодовоч»  на  користь  ОСОБА_1 середній  заробіток  за час  вимушеного прогулу  за  період з 30.10.2007 року  по 20.06.2011 року  у розмірі  - 21 830 грн., компенсацію втрати  частини заробітку у розмірі – 3688,5  грн.  та 5000 грн.  в рахунок  відшкодування  спричиненої  позивачу  моральної  шкоди, а  всього -30518,5 грн.

       В  іншій  частині  позову  відмовити .

       Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства «Севплодовоч «  на  користь  держави держмито  у  розмірі  - 305,2 грн. та  витрати на  ІТЗ у розмірі  120 грн. (отримувач ІТЗ : державний  бюджет Ленінського району у м. Севастополі, код ЄДРПОУ : 24035598 код платежу - 22 050001, рр : 31216259700007,банк ГУДК в м. Севастополі,МФО : 824509,призначення  платежу – за  ІТЗ для  Ленінського райсуду  м. Севастополя ).

      З  повним  рішенням  суду  сторони  можуть  ознайомитись   25.07.2011  року .

       Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може  бути подана на  протязі  10-ти днів до Апеляційного суду міста  Севастополя  через Ленінський  районний суд міста Севастополя.

Головуючий :                                                                                А.Л.Борко