Справа №2-41/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                   УКРАЇНИ

23 липня 2007 року Дніпровський районний суд міста Херсона у складі:

головуючого судді                 .                                                              Гордимова А.В.,

при секретарі                                                                          Тюгашкіної Н.Ф., Фісенко В.Ю.,

з участю позивача                                                                                          ОСОБА_1,

з участю відповідача                                                                                       ОСОБА_2,

з участю адвокатів                                                                  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, зазначив у ньому, що він є піклувальником своєї доньки ОСОБА_5, яка 09 грудня 2003 року позичила у відповідача 6000 доларів США, про що видала розписку. 11 грудня 2003 року його донька уклала з відповідачем договір дарування 19/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі договору дарування від 13 січня 1999 року. Вважає, що укладену угоду незаконною, оскільки на момент її укладення ОСОБА_5 знаходилася в стані психіки, вона помилялася, в зв'язку з чим просить визнати угоду дарування 19/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та відповідачем недійсною.

Суд залучив до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та на підставах, викладених у ньому просили позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач та його представник позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, оскільки оскаржувана угода була укладена на законних підставах.

В судовому засіданні третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити, оскільки договір дарування від 11 грудня 2003 року був укладений на законних підставах.

Вислухав стороні, вивчив та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 була власником 19/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі договору дарування від 13 січня 1999 року.

11 грудня 2003 року ОСОБА_5 уклала з відповідачем договір НОМЕР_1 дарування 19/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №412 від 22 травня 2007 року ОСОБА_5 в момент підписання договору дарування

НОМЕР_1 від 11 грудня 2003 року в хворобливому стані психіки не знаходилася, могла розуміти значення своїх дій та керувати ним.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 28 листопада 2005 року була обмежена цивільна дієздатність ОСОБА_5, та піклувальником її став батько ОСОБА_1.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що ОСОБА_5 в момент підписання договору дарування НОМЕР_1 від 11 грудня 2003 року в хворобливому стані психіки не знаходилася.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 08 листопада 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання договору дарування НОМЕР_1 від 11 грудня 2003 року було відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 оскільки вони знаходяться з ОСОБА_5 в дружніх, робочих та родинних відносинах.

Суд критично відноситься до пояснень представника позивача в частині того, що проведена по справі амбулаторна судово-психіатрична експертиза №412 від 22 травня 2007 року є неповною, оскільки в ході її проведення не було враховано думку лікуючого лікаря ОСОБА_5, не врахована стаціонарна судово-психіатрична експертиза №319 від 10 червня 2005 року, оскільки вони повністю не відповідають дійсності, так як в ході проведення амбулаторної судово-психіатрична експертизи №412 від 22 травня 2007 року були враховані амбулаторна картка ОСОБА_5, та висновки стаціонарної судово-психіатричної експертизи №319 від 10 червня 2005 року.

При прийнятті рішення по справі суд враховує також те, що суїцидальні дії ОСОБА_5 проводила після укладення оскаржуваної угоди, після порушення кримінальної справи.

Підстав для визнання договору НОМЕР_1 дарування 19/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 недійсним у суду не має, оскільки доказів про те, що ОСОБА_5 на момент укладення договору дарування НОМЕР_1 знаходилася в хворобливому, психічному стані не має.

Підстав для задоволення позову у суду не має.

Керуючись ст..ст.10,11,209,212,214,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.