Справа №22ц-2708/06               Головуючий в суді 1-ї інстанції Москаленко Є.О.

Категорія 21                     Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведєва Л.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2006 року                           Колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів        - Васюкової  В.І.

Савченко    В.О. при секретарі     - Меженській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою. ОСОБА_1 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „ Краснодонвугілля" про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля" про стягнення шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, і постановити нове рішення, яким її позов задовольнити .

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін

У судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала і пояснила, що всі суми, які вона просить стягнути з відповідача ,є нарахованими.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що заявлені позивачкою вимоги не були заборгованістю, тому що вони не були нараховані, а відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивачки і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів встановила наступне.

Звернувшись до суду з позовною заявою, позивачка зазначила, що її чоловік - ОСОБА_1 тривалий час працював на підприємствах ВАТ „Краснодонвугілля". У 1992 році МСЕК йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, а у 1994 році йому було встановлено 25% втрати працездатності безстроково. 20.11.2004 року чоловік помер. Просила стягнути з відповідача не виплачену чоловіку одноразову допомогу в сумі 37800 гривень, щомісячні платежі по відшкодуванню шкоди за період з січня по грудень 1992 року в сумі 6652 гривень 80 копійок, допомогу при виході на пенсію відповідно до угоди по тарифам в сумі 4536 гривень, заборгованість по недоплаченим щомісячним платежам відшкодування шкоди за період часу з 01 жовтня 1998 року по 01 лютого 2000 року в сумі 3584 гривень, компенсацію втрати частини сум відшкодування шкоди в сумі 6036 гривень у зв'язку з виплатою в 2003 році чоловіку нарахованої за 1998 рік компенсації в сумі 1307 гривень 28 копійок, а всього - 58588 гривень 40 копійок.

Судом першої інстанції за результатами розгляду справи за позовною заявою Карелкіної В.Д. були встановлені наступні обставини та відповідно до них наступні правовідносини.

Чоловік позивачки - ОСОБА_2 тривалий час працював на шахта хВАТ „Краснодонвугілля", що підтверджено Трудовою книжкою.

Згідно із довідкою МСЕК від 28.07.1994 року ОСОБА_2 з 01.02.1994 року встановлена втрата працездатності у розмірі 25% безстроково у зв'язку з професійним захворюванням.

Відповідно до довідки НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 одноразова на допомога у зв'язку з втратою працездатності ВАТ „Краснодонвугілля" нарахована не була.

Далі, судом було встановлено, що на момент отримання чоловіком позивачки права на пенсію в 1987 році, колективний договір на підприємстві, де він працював, не передбачав таку соціальну гарантію, як вип лата одноразової допомоги при виході на пенсію

Колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права., виходячи з наступного

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивачка відповідно до копії свідоцтва про одруження знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.

Письмових доказів, підтверджуючих той факт, що позивачка була членом сім'ї померлого ОСОБА_3, в матеріалах справі немає.

Крім цього, в матеріалах справи є відповідні довідки відповідача про те, що одноразова допомога потерпілому ОСОБА_1 у зв'язку з втратою працездатності не нараховувалась.

Позивачкою не надані письмові докази у підтвердження тієї обставини, що потерпілому ОСОБА_1 були нараховані суми відшкодування шкоди здоров'ю, які вона просить стягнути, однак, були йому не виплачені.

Доводи апеляційної скарги про те, що чоловік позивачки звертався до адміністрації підприємства з письмовою заявою про нарахування та одержання одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, спростовуються матеріалами справи, в яких такої заяви і письмової відповіді про відмову у виплаті такої допомоги, в матеріалах справи немає.

При викладених обставинах судом першої інстанції були зроблені вірні висновки про те, що позивачкою відповідно до вимог ст..60 ЦПК України не доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги і залишенню рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля" про стягнення шкоди, відхилити і залишити рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.