Справа № 22ц-2492/06             Головуючий в суді 1-ї інстанції Чернобривко Л.Б.

Категорія 43                     Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведєва Л.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2006 року               Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів           - Васюкової  В.І.

Савченко    В.О. при секретарі   - Меженській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення сплаченої за товар грошової суми,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення сплаченої за товар грошової суми та судових витрат відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2006 року скасувати і задовольнити її позовні вимоги про повернення сплаченої за товар грошової суми у розмірі 810 гривень та судових витрат у розмірі 68 гривень, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і невірним застосуванням норм матеріального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Лисичанського міського суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги встановила наступне.

Звернувшись до суду з зазначеним позовом, позивачка вказала, що 04 грудня 2005 року на центральному ринку в М.Сєвєродонецьку у приватного підприємця ОСОБА_2 вона купила жіночі зимні чоботи ціною 810 гривень. Цей факт підтверджено товарним чеком, виданим відповідачкою. Однак, 14 грудня 2005 року коли вона йшла по вулиці, раптово зламався каблук на одному із чобіт. 17 та 24 грудня 2005 року вона приїжджала на ринок і пред'явила відповідачці претензії з приводу куплених у неї чоботів, на що відповідачка відмовила їй і в заміні чобіт в або в повернені грошей. Просила зобов'язати відповідачку повернути їй сплачену за товар грошову суму у розмірі 810 гривень, стягнути з відповідачки судові витрати та витрати на поїздку в м.Сєвєродонецьк для вирішення даного спору

За результатами розгляду цивільної справи за позовною заявою Карауланової О.А. до ОСОБА_2 судом першої інстанції були встановлені наступні обставини та відповідно до них наступні правовідносини.

04 грудня 2005 року позивачка придбала у відповідачки чоботи за ціною 810 гривень, що підтверджується товарним чеком. Через декілька днів під час ходьби зламався каблук, який залишався висіти на клаптику кожи завдовжки біля 1 см, та оскільки так далі позивачка йти не могла, вона відірвала каблук, тобто встановлено факт механічного втручання позивачки в технологію виробництва.

Для вирішення спору про причину пошкодження каблука чобота необхідні спеціальні знання, але представник позивача відмовився від проведення судової товарознавчої експертизи, тому суд не взяв до уваги пояснення позивачки в той частині ,що це сталося з вини відповідачки.

Відповідно до встановлених обставин, судом першої інстанції були встановлені правовідносини між сторонами у справі, які регулюються Законом України „ Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року і введеного в дію постановою Верховної Ради України від 31.10.1991 року, який відповідно до Закону України від 15 грудня 1993 року № 3682-ХП діє в новій редакції з 15 квітня 1994 року, та Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції зазначив, що позивачкою не надано доказів вини відповідачки в причиненні нею їй матеріальної шкоди.

Колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст. 12 Закону України „ Про захист прав споживачів" споживач має право вимагати від продавця / виготівника, виконавця/ щоб якість придбаного ним товару / виконання робіт, надання послуг/ відповідали вимогам

нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар / роботу, послугу/, яку надає продавець /виготівник, виконавець/.

Відповідно до ст.. 14 зазначеного Закону споживач має певні права у разі придбання ним товару неналежної якості, а продавець зобов'язан прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Відповідно до ст..708 ЦК України у випадку виявлення покупцем на протязі гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, про яких його не було попереджено продавцем, або фальсифікації товару, покупець має право за своїм вибором певні вимоги, у тому числі відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст.709 ЦК України продавець або виготівник зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця та задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.

Як встановлено у судовому засіданні в суді першої інстанції, позивачка після того, як каблук на одному із придбаних нею у відповідачки чобіт відірвався, особисто відірвала його зовсім від чобота, і суд першої інстанції правильно встановив факт механічного втручання самої позивачки в технологію виробництва цього чобота. Від проведення експертизи позивачка відмовилася, доказів вини відповідачки про продажу їй чобіт неналежної якості суду не надала.

Крім цього, позивачка заявляє вимогу про повернення їй грошової суми за придбаний товар, однак, всупереч Закону „ Про захист права споживачів" та Цивільного кодексу України, вимогу про розірвання договору купівлі-продажу з поверненням продавцю - відповідачці по справі, придбаних чобіт, не ставить.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблені вірні висновки про відсутність доказів того, що чоботи, придбані позивачкою у відповідачки неналежної якості.

Судом першої інстанції також зроблені правильно висновки про ненадання позивачкою доказів її витрат на проїзд до місця купівлі чобіт.

При викладених    обставинах колегія суддів вважає апеляційну скаргу відхилити і залишити рішення без змін.

Керуючись ст..ст.303,307,308 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення сплаченої за товар грошової суми та судових витрат відхилити, залишити рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України