№22ц-2474/06                          Головуючий в суді 1 інстанції: Ковальов А.І.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА Іменем України

7 вересня 2006 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Парі нової І.К., Лисиціної А.І.

При секретарі: СтехіноїЯ.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Закритого акціонерного товариства "Термо" на рішення Жовтневого районного суду від 23 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Термо" про поновлення строку на звернення з позовом до суду, про поновленні на роботі, визнання наказів незаконними, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 травня 2006 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАО "Термо".

Суд вирішив поновити позивачу строк для пред"явлення позову до суду. Визнав незаконними накази по ЗАТ "Термо" від 10 січня 2006 року №25, про звільнення ОСОБА_1 від займаної посади начальника цеху №2; від 2 лютого 2006 року №64 про звільнення ОСОБА_1 за ст..36 п.6 КЗпП України за відмову від переводу на іншу посаду. Суд поновив ОСОБА_1 з 3 лютого 2006 року на попередній посаді - начальника цеху №2 ЗАТ "Термо" м. Луганська. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4118 грн.94 коп., а тако ж на користь держави судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає обов'язок компенсувати матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу на службову особу, винну в незаконному звільненні. Такий обов"язок покладається, якщо звільнення здійснено з порушенням закону або якщо власник або уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

У зв'язку з цим суду слід було притягнути до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача службову особу, яка підписала накази про звільнення позивача, чого судом першої інстанції зроблено не було.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, а справу повернути тому ж суду на новий розгляд.

Скасовуючи рішення з зазначених підстав, колегія суддів вважає недоцільним робити аналіз доводам апеляційної скарги до прийняття остаточного рішення по справі, через те, що вони можуть стати предметом дослідження під час нового розгляду справи судом 1 інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає зауважити суду першої інстанції, що при вирішенні вимоги позивача про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу необхідно виходити з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995р.,

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в своєму позові позивач не ставив питання про скасування наказу від 10 січня 2006 року. Додаткові позовні вимоги ним не заявлялися та не оформлялися відповідно до вимог ст..119 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 314 ч.1 п.2, 315, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ЗАТ "Термо" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 травня 2006 року скасувати, справу передати до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на неї може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.