Судове рішення #18053798

       

    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 року                                                                                            м. Рівне


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                     головуючого судді -  Григоренка М.П.,

                                            суддів Оніпко О.В., Шимківа С.С.,

при секретареві Міщук Л.А., за участю представника ОСОБА_4 – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку цивільну справу за позовом кооперативного підприємства „Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_3, Рівненської обласної спілки споживчих товариств, третя особа підприємство споживчої кооперації „Рікос”, про визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу та визнання права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИЛА  :

          09 вересня 2009 року кооперативне підприємство „Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств звернулось до Костопільського районного суду із позовною заявою в якій вказало, що 30 червня 2006 року між ним та підприємством споживчої кооперації „Рікос” було укладено договір оренди основних засобів, які перебували у останнього в господарському відданні, а  власником яких була Рівненська обласна спілка споживчих товариств.

          Згідно умов підпункту 5.3.2 даного Договору позивач з письмового дозволу власника майна мав право за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення орендованих основних засобів.

          Пункт 5.3.3. цього ж Договору було закріплено, що у випадку здійснення Орендарем значних матеріальних вкладень в технічне переобладнання та розвиток об’єкта оренди, а також з метою створення  сприятливих умов для ефективної експлуатації об’єкту оренди, сторони можуть вирішити питання  про передачу Орендарю у власність об’єкта оренди в частині або в цілому на взаємовигідних для обох сторін умовах.

          Протягом 2006 року з письмового дозволу Рівненської обласної спілки споживчих товариств позивачем за власні кошти було здійснено значне поліпшення орендованого майна, на загальну суму 1004681 грн. 64 коп., а тому,  відповідно до положень статей 332, 778 ЦК України,  у нього виникло право спільної часткової власності на не житлове приміщення першого поверху будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в зв’язку із чим було відповідне звернення до підприємства споживчої кооперації „Рікос” та Рівненської обласної спілки споживчих товариств.

_______________________________________________________________________Справа № 22-1671-2011 р.                                               Головуючий у 1 інстанції : Олійник П.В.

                                                                                                  Доповідач : Григоренко М.П.                  

          Проте, 15 жовтня 2007 року Рівненська обласна спілка споживчих товариств повідомила позивача про те, що згідно із договором купівлі-продажу від 05 березня 2007 року частина приміщення першого поверху будівлі вищевказаного універмагу, площею 1080 кв.м.,  було відчужено на користь  ОСОБА_3.

 У зв’язку із тим, що вищевказаний договір купівлі-продажу, який не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, порушує права позивача, останній просив визнати його недійсним з моменту укладення та визнати за ним право спільної часткової власності на не житлові приміщення першого поверху будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 11 червня 2009 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, який був укладений  05 березня 2007 року між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3 та визнано за позивачем право власності на 7\10 часток будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В поданій апеляційній скарзі на вказане рішення ОСОБА_4 вказує, що з 09 квітня 2008 року він є власником будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, так як купив його у ОСОБА_5, про що був складений відповідний договір, який був нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію.

Проте, незважаючи на те, що він є власником спірного майна, суд першої інстанції взагалі не залучив його до участі у справі та ухвалив незаконне рішення, оскільки як на момент укладення договору оренди 30 червня 2006 року так і укладення договору купівлі продажу 05 березня 2007 року Рівненська обласна спілка споживчих товариств не була власником спірного нерухомого майна.

У зв’язку із викладеним, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05 березня 2007 року, на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України, а щодо вимоги про визнання права спільної часткової власності на не житлові приміщення першого поверху будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ухвалити нове рішення про відмову у її задоволенні.

В ході апеляційного розгляду справи представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги кооперативного підприємства „Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який був укладений між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3  05 березня 2007 року, суд першої інстанції послався на те, що цей договір не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, а також останнім не були перераховані кошти за придбаний об’єкт нерухомості.

Проте, колегія суддів вважає, що в цій частині оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв’язку із неповним з’ясуванням судом  обставин, що мають значення для справи, з ухваленням у справі нового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною першою статті 220 ЦК України закріплено, що у разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність  встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на те, що договір купівлі-продажу, який був укладений між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3  05 березня 2007 року не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, тому він був нікчемним і не потребував визнання його недійсним в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що кооперативне підприємство „Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств не було стороною у договорі купівлі-продажу від 05 березня 2007 року, згідно якого  ОСОБА_3 ніби-то придбав в Рівненської обласної спілки споживчих товариств будівлю універмагу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,  і, крім того,  на момент укладення цього договору позивач не мав права  власності на це нерухоме майно, для того, щоб стверджувати про порушення своїх прав, в зв’язку із чим у останнього було відсутнє і право  вимоги з даного приводу.

У зв’язку із викладеним, у задоволенні позову кооперативному  підприємству „Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який був укладений між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3  05 березня 2007 року має бути відмовлено, за безпідставністю.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 215, 218, 303, 307, 309, 313-315  ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

         Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 червня 2009 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі універмагу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 05 березня 2007 року, який був укладений між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3 скасувати  та ухвалити нове рішення про відмову кооперативному  підприємству „Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств в задоволенні позову в цій частині.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

           Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення  апеляційного суду в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


          Головуючий                                Григоренко М.П.

                Судді                                         Оніпко О.В.

                                                                   Шимків С.С.

        


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація