У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Григоренка М.П.,
суддів Оніпко О.В., Хилевича С.В.,
при секретареві Міщук Л.А., за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, представника органу опіки та піклування Демидівської райдержадміністрації Федчука В.Л., представника відповідача ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього внука ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –органу опіки та піклування Демидівської райдержадміністрації до ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Волинської філії ПАТ Кредитпромбанк», ОСОБА_6, ОСОБА_7 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Кредитпромбанку»–приватного нотаріуса Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області - ОСОБА_8, про визнання іпотечного договору недійсним,
ВСТАНОВИЛА :
21 березня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Демидівського районного суду Рівненської області із позовною заявою, в якій вказав, що 27 грудня 2007 року між ВАТ „Кредитпромбанк», з однієї сторони, та його дочкою ОСОБА_6 і колишнім його зятем ОСОБА_7, з другої сторони, на забезпечення кредитного договору було укладено іпотечний договір № 09.06/07/101/07, предметом якого став належний останнім на праві приватної власності житловий будинок та присадибна земельна ділянка, які знаходься за адресою: АДРЕСА_1 і цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу ОСОБА_8
У зв’язку із тим, що на момент укладення вказаного іпотечного договору у вищевказаному будинку проживав неповнолітній син його доньки та колишнього зятя –ОСОБА_5, а укладений іпотечний договір був укладений всупереч інтересам останнього та без відповідного узгодження із органами опіки та піклування, тому просив визнати недійсним цей іпотечний договір та скасувати його. _______________________________________________________________________Справа № 22-1697-2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Олексюк А.О.
Доповідач : Григоренко М.П.
Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 18 липня 2011 року в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій вказує на його незаконність, оскільки суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що при укладенні 27 грудня 2007 року іпотечного договору № 09.06/07/101/07 не відбулось порушення прав його неповнолітнього внука ОСОБА_5, з тих мотивів, що на момент укладення цього договору останній не проживав у житловому будинку, який переданий в іпотеку, так як це спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Хоча його внук і був зареєстрований за іншим місцем проживання, але він фактично проживав і проживає в даний час в житловому будинку своїх батьків, за адресою: АДРЕСА_1 і його умисно було знято з реєстрації за вказаною адресою за 4 дні до отримання кредиту, з тим щоб мати можливість безперешкодно отримати цей кредит.
У зв’язку із викладеним, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
В ході апеляційного розгляду справи позивач та його представник, а також представник органу опіки та піклування підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги останнього є безпідставними, оскільки при укладенні 27 грудня 2007 року іпотечного договору № 09.06/07/101/07 не відбулось порушення прав неповнолітнього ОСОБА_5, так як на момент укладення цього договору останній не мав права власності на житловий будинок та присадибну земельну ділянку, які знаходься за адресою: АДРЕСА_1, і був зареєстрований разом із своєю матір’ю за іншою адресою, а тому потреби в отриманні дозволу від органу опіки та піклування на момент укладення вищевказаного іпотечного договору потреби не було.
З даними висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи дійсно вбачається, що на момент укладення 27 грудня 2007 року іпотечного договору № 09.06/07/101/07 між ВАТ „Кредитпромбанк», з однієї сторони, та відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_7, неповнолітній ОСОБА_5 разом із своєю матір’ю був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами № 20/5 від 03.03.04року, а також листа Міністерства юстиції України № 19-50-556 від 25.07.2006 року «Щодо отримання згоди органів опіки та піклування», нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном зобов’язані витребувати довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації.
Коли з поданих документів нотаріусом встановлено, що така дитина проживає за іншою адресою ніж адреса майна, що заставляється, а також те, що така дитини не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребовувати згоду органу опіки та піклування на посвідчення такого правочину.
Посилання апелянта на те, що його неповнолітній внук проживав і проживає в даний час в житловому будинку своїх батьків, за адресою: АДРЕСА_1 і його умисно було знято з реєстрації за вказаною адресою за 4 дні до отримання кредиту, з тим щоб мати можливість безперешкодно отримати кредит, на розсуд колегії суддів, не є достатньою підставою для визнання недійсним іпотечного договору від 27 грудня 2007 року № 09.06/07/101/07, оскільки будь-якої вини ВАТ „Кредитпромбанк»в цьому немає.
Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу у своєму рішенні на ту обставину, що позов по даній справі було пред’явлено лише після того, як було вчинено виконавчий напис за заявою ВАТ „Кредитпромбанк», у зв’язку із не виконанням відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 своїх зобов’язань по кредитному договору, а до цього ніхто із законних представників неповнолітнього ОСОБА_5, в тому числі і позивач, жодним чином не порушували питання щодо законності іпотечного договору від 27 грудня 2007 року № 09.06/07/101/07.
Твердження позивача ОСОБА_4 про те, що йому не було раніше відомо про укладення відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кредитного та іпотечного договору в грудні 2007 року, а тому він був позбавлений можливості подати свій позов раніше, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки це твердження є голослівним і не узгоджується із іншими обставинами справи, зокрема із поясненнями самого позивача, який стверджував про те, що він весь час був обізнаний щодо матеріального стану своєї доньки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 18 липня 2011 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст215, 218, 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 18 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в касаційному безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді Оніпко О.В.
Хилевич С.В.