Судове рішення #18047417

Справа №  22-ц-1297/2011  

Категорія  55  

Головуючий у 1 інстанції  Сабадах Б.В.  

Суддя-доповідач  Перегінець Л.В.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року                                                                  м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду                             Івано-Франківської області в складі:

                           Головуючої:                      Перегінець Л.В.,

                                                      суддів:                              Меленко О.Є., Бойчука І.В.

                              секретаря:                        Балагури М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ комерційного банку «ПриватБанк» про  визнання усного договору позики нікчемним та застосування до сторін односторонньої реституції, відшкодування моральної шкоди в розмірі 4345 грн.,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом до ПАТ комерційного банку «ПриватБанк» про  визнання усного договору позики недійсним та застосування до сторін односторонньої реституції, відшкодування моральної шкоди в розмірі 4345 грн. Позов обґрунтовував тим, що між ним та ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір на отримання кредитної картки «Подія» № НОМЕР_1, після чого працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу позивача неодноразово здійснювались телефонні дзвінки з вимогою погасити кредит. В разі непогашення кредитних зобов’язань банк погрожував ініціювати порушення кримінальної справи відносно позивача. Проте оскільки не було укладено письмовий договір, відповідачем не  дотримано його форми і вчинений правочин щодо оформлення кредитної картки є нікчемним. Такими діями йому спричинено душевні страждання, які він оцінив в 4345 грн. як спричинену моральну шкоду, яку просив стягнути з відповідача. ____________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-1297/2011 р.                                 Головуючий в 1 інстанції  Сабадах Б.В.

Категорія 55                                                                   Суддя-доповідач     Перегінець Л.В.

Рішенням Косівського районного суду від 25.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано нікчемним усний договір позики, який укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 по кредитній картці «Подія»

№НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2480 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням,  ПАТ КБ «ПриватБанк» подав  апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати,  а в задоволенні вимог ОСОБА_2  відмовити. У скарзі посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно досліджено всі обставини справи, зокрема не взято до уваги заповнену та підписану ОСОБА_2 27.06.2007 року заяву, яка разом із Умовами, Правилами надання банківських послуг а також Тарифами є договором про надання банківських послуг. Суд прийшов до висновку про нікчемність договору без врахування вимог ст.207 ЦКУ, оскільки в спірному випадку вимоги щодо письмової форми договору порушено не було.

Сторони у судове засідання не з’явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає  до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що при укладенні кредитного договору сторонами не дотримано встановленої законом письмової форми, а тому відповідно до ч.2 ст.1055 ЦК України - договір є нікчемним. З таким висновком не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 27.06.2007 року ОСОБА_2 було заповнено Заяву на отримання кредитної картки «Подія» № НОМЕР_1. Як вбачається із змісту заяви, позивач ознайомився і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Своїм підписом ОСОБА_2 ствердив факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку а також його місцезнаходження.

Відповідно до вимог ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підписавши 27.06.2007 року заяву  про відкриття рахунку та надання послуг у формі отримання кредитної картки типу 440558530 з фіксованим гривневим валютним кредитним лімітом в сумі 2480 грн., визначенням строку дії, порядку погашення, базової процентної ставки та розміру комісії, ОСОБА_2 уклав договір про надання банківських послуг у письмовій формі.

Крім того, в зазначеному документі були визначені дані сторін,  реквізити банку та підписи сторін також наявні. Визначення прав та обов»язків сторін регламентовано в «Умовах та Правилах надання банківських послуг»,  отримання та ознайомлення з якими  засвідчує підпис позивача, що відповідає вимогам Цивільного кодексу щодо форми правочину.

Тому вимога позивача про нікчемність усного договору з підстав недотримання форми договору є необґрунтованою.

Судом першої інстанції не враховано дані обставини при вирішенні спору, тому зроблено неправильний висновок про наявність підстав для задоволення позову, відповідно рішення суду щодо визнання нікчемним договору позики, укладеного між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 є передчасним і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення .

З огляду на те, що вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена позивачем як похідна від вимоги про визнання нікчемним договору, в її задоволенні слід також відмовити.

На підставі ст.ст.203,207,215,626-630,1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.307,309, 313-315,317  ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

          Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволити, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.03.2011 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ комерційного банку «ПриватБанк» про  визнання усного договору позики нікчемним та застосування до сторін односторонньої реституції, відшкодування моральної шкоди в розмірі 4345 грн. відмовити.

          Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання  законної сили.

                 

                                  Головуюча:                                                  Л.В. Перегінець

                                            Судді:                                                              О.Є.Меленко

                                                                                               І.В.Бойчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація