Справа №: 2-1859/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

  "20" вересня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Квітки О.М., при секретарі Борозні Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, –

                                                      У С Т А Н О В И В:

 Позивач просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість в сумі 28943,58 грн. за кредитним договором №401\30\03\2006\980-3130\КФ1 від 06 квітня 2006 року; судові витрати 289,43 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу на користь держави.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №401\30\03\2006\980-3130\КФ1 від 06 квітня 2006 року ОСОБА_1 46500,00 гри. під 16% річних строком до 01 квітня 2011 року. Позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1.,1.3.2. цього Договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок №НОМЕР_1 мінімально необхідного платежу в розмірі 1298,73 грн. до 20 числа поточного місяця, згідно п.3.4.1., 3.4.2. Боржником були порушені вимоги зазначених пунктів, у зв’язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору, що підтверджується розрахунком боргу від 30.06.2011 р.

В забезпечення зобов’язань по кредитному договору між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 (відповідач 2) був укладений договір поруки №401\30\03\2006\980-3130\КФ1 від 06 квітня 2006 року надалі (договір №2), згідно з яким поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов’язань, визначених кредитним договором повністю чи в будь-якій його частині як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Рекомендованими листами №1435 від 18.12.2008 р., №992 від 23.10.2008 р., №230 від 24.02.2009 р., №25-с, №26-с від 12.07.2010 р., №46-с, №47-с від 20.09.2010 р., №56-с від 21.10.10 р., які були направлені на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно п.8.4. кредитного договору та п.2.4. договорів поруки, Банк неодноразово нагадував відповідачам про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, однак останні на зазначені листи не відреагували і заборгованість не погасили.

Невиконання позичальником умов п.4.3.7. кредитного договору, дає право банку, відповідно п.4.3.8. даного договору та п. п. 1.1., 1.2., 1.3, 1.4., 3.1. договору поруки, вимагати від відповідачів виконання зобов’язань за договором, а також сплати штрафних санкцій, передбачених п.п.5.2., 5.З., а саме сплати пені в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми кредиту за кожний випадок. Відповідно до п. 1.3.2. позичальник сплачує комісію і плата за управління кредитом) щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,5% від фактичної суми заборгованості по кредиту, зазначеної у п.1.3.2. цього договору.

Нормами ЦК – ч. 2 ст. 625 передбачено відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Станом на 30.06.2011 року заборгованість за кредитним договором з урахуванням індексу інфляції складає суму в розмірі 28943,58 (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сорок три гривні 58 копійок), з яких: основний борг – 14255,30 грн., заборгованість по відсотках – 2897,01 грн. (дві тисячі вісімсот дев’яносто сім гривень 01 копійка), заборгованість по штрафу згідно п.5.3. – 4650,00 грн. (чотири тисячі шістсот п’ятдесят гривень 00 копійок), заборгованість по платі за управління кредитом – 1086,55 грн. (одна тисяча вісімдесят шість гривень 55 копійок).

Відповідачі позов визнають.

Вважають можливим зменшити розмір стягнень у зв’язку зі скрутним становищем, яке виникло внаслідок ДТП з участю автомобіля, на який брали кредит та станом здоров’я ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з зазначених позивачем підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 1047,1054 ЦК України, сторони уклали кредитний договір, який відповідає вимогам ст. 1055 ЦК України.

Ним передбачений розмір процентів та порядок їх сплати, відповідно до вимог ст. 10561 ЦК України.

В частині надання та отримання кредиту, сторони виконали умови договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави «Позика, кредит, банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено: позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1050 ЦК України передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 – 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Розмір позики, процентів та порядок їх сплати сторони оговорили в договорі.

Таким чином, судом установлено, що сторони уклали кредитний договір, яким оговорили розмір позики, процентів та порядок їх сплати. Позивач договір виконав, а відповідачі своєчасно не повернули суму позики та порушили умови договору.

Про невиконання договору відповідачі повідомлялися.

Ч. 4 ст. 551 ЦК України передбачено: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Таких підстав суд не вбачає.

А тому позов необхідно задовольнити.

З відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати.

На підставі ст.ст. 1047,1054, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050, ч. 3 ст. 551 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 209, 214, 215 ЦПК України суд, –

Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» з урахуванням індексу інфляції 28943,58 (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сорок три гривні 58 копійок), з яких: основний борг – 14255,30 грн., заборгованість по відсотках – 2897,01 грн. (дві тисячі вісімсот дев’яносто сім гривень 01 копійка), заборгованість по штрафу згідно п.5.3. – 4650,00 грн. (чотири тисячі шістсот п’ятдесят гривень 00 копійок), заборгованість по платі за управління кредитом – 1086,55 грн. (одна тисяча вісімдесят шість гривень 55 копійок) за кредитним договором №401\30\03\2006\980-3130\КФ1 від 06 квітня 2006 року, судові витрати у розмірі 289,43 грн. судового збору на користь держави та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу (р. №2809480000007, МФО 323624,ЄДРПОУ 24717174).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Олександрійський міськрайонний суд.

                                                         Головуючий: