Судове рішення #18045039

12.09.2011

                                                            Справа № 2-5110/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                  І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

12.09.2011 р.                     Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді                                         Шестака О.І.

при секретарі                                                            Гармаш К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»про визнання незаконними дій, що передують укладенню договору, визнання правочину недійсним та стягнення моральної шкоди,

встановив:

06.05.2011 р. ОСОБА_1( надалі - позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконними дії працівників відповідача - публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»(надалі - відповідач) в частині ненадання до укладення кредитного договору №НАН2АК00010002 від 30.07.2007 р. в однозначній, чіткій та зрозумілій формі інформації про умови кредитування, в силу чого просив визнати недійсним кредитний договір № НАН2АК00010002, укладений 30.07.2007 р. між ним та відповідачем, а також стягнути з відповідача на свою користь 100 (сто) гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтуванні позову посилався на те, що йому не надавалось ніякої інформації щодо умов кредитування та ніякої інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору. У самому договорі  відсутня інформація стосовно поняття ризику коливання валюти, його наслідків для споживача, інформація про особливості кредитування та повернення позичальником кредиту, сплати грошових коштів за користування фінансовою послугою, зокрема розміру сплати, в іноземній валюті, необхідної для здійснення позичальником( позивачем) свідомого вибору.

Оскільки позивачеві при укладенні договору не була надана інформація про збільшення розміру щомісячних витрат, це потягло до позбавлення його права власності на належні йому грошові кошти не з власної волі, тому йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях.

Представник відповідача проти позову заперечував і просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.07.2007 р. між відповідачем і позивачем було укладено кредитний договір №НАН2АК00010002, у відповідності з яким  відповідач надав позивачу грошові кошти, останній зобов’язався повернути кошті і сплатити відсотки за користування кредитом.

Відповідачем прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором було виконано належним чином - позивачу надано строковий кредит.

Позивач зобов’язався здійснювати щомісячне погашення суми кредитного зобов’язання і сплачувати проценти за користування кредитними коштами, однак, прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором він виконував неналежним чином, заборгованість за кредитом погашалась несвоєчасно.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, статтями 610, 611 ЦК України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення чи неналежного виконання зобов’язань, встановлених укладеним договором.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора та позичальника, з урахуванням вимог цивільного і банківського законодавства.

Матеріалами справи підтверджено вільне волевиявлення сторін на надання та отримання кредиту. Позивачем і його представником не надано суду жодних доказів того, що договір було укладено проти волі позивача. Підписуючи договір на отримання кредиту та ознайомлюючись з Умовами про надання  кредиту, ОСОБА_1 був згоден з усіма умовами, викладеними в договорі. Його волевиявлення було вільним, ніякого впливу співробітники банку на нього не здійснювали.

Кредитний договір укладено в національній валюті –гривні, тому посилання позивача на зміну курсу долара США є безпідставним. Відповідно до анкети –заяви, перед укладанням кредитного договору, ОСОБА_1 був ознайомлений і згоден з умовами кредитування. Своїм підписом позивач підтвердив факт надання йому повної інформації щодо всіх істотних умов договору.

З позовом про визнання кредитного договору частково недійсним, позивач звернулася до суду більш ніж через три роки після його укладання, і лише після того, як банк пред’явив до нього позов про стягнення заборгованості за договором. Це дає підстави вважати, що раніше він був згоден зі всіма умовами кредитного договору.

Посилання ОСОБА_1 на порушення банком під час укладання кредитного договору положень закону України “Про захист прав споживачів”, суд вважає безпідставними, оскільки, отримуючи кредит, позивач не пред'являв до ПАТ КБ «ПриватБанк» вимог щодо зміни умов кредитного договору. Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі.

Якщо позивачеві щось не було зрозуміло у правовідносинах які складались з відповідачем, чи він не був згодний з якимось умовами договору, він не був позбавлений можливості відмовитись від укладення такого договору, чи звернутися до суду з приводу дій чи бездіяльності працівників відповідача, з якими позивач був не згодний.

Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованими вимоги ОСОБА_1  у зв'язку з відсутністю порушень умов кредитного договору з боку ПАТ КБ „ПриватБанк”.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд

                                                       вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»про визнання незаконними дій, що передують укладенню договору, визнання правочину недійсним та стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів.


Головуючий

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація