РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2011 року                                                                                справа  № 2-3623/11

Жовтневий районний суд м. Маріуполя  у складі головуючого судді Васильченко О.Г. при секретарі Дерягіній Д.В., розглянув  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»про припинення зобов’язання, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» про припинення її зобов’язання по сплаті Банку суми у розмірі 10 082 (десять тисяч вісімдесят два) долари США 41 центів, що за курсом НБУ станом на 20.05.2011 року (7,9785 грн. за долар США) в гривневому еквіваленті складає 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка за кредитним договором № 23/04-08-2007-Ф від 21.08.2007 р., та припинення зобов’язання ВАТ Банк „БІГ Енергія” перед нею за Договором банківського вкладу № 02-09-2007 у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 03 вересня 2007 року, та Договором про відступлення права вимоги від 20.05.2011 року у розмірі 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, в позовній заяві вона вказала, що  21.08.2007 р. між нею та ВАТ Банк „БІГ Енергія” було укладено кредитний договір № 23/04-08-2007-Ф, за яким вона отримала кредит у сумі 25 000,00 доларів США, який зобов’язана була повернути не пізніше 01 квітня 2011 р. Станом на 20.05.2011, згідно довідки Банку від 20.05.2011 року, у неї існує перед ВАТ Банк  „БІГ Енергія” заборгованість за зазначеним кредитним договором в сумі 10 082 (десять тисяч вісімдесят два) долари США 41 центів, що за курсом НБУ станом на 20.05.2011 року (7,9785 грн. за долар США) в гривневому еквіваленті складає 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка, строк сплати якої настав 01 квітня 2011 р.

20 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Маріупольінвест” (як первісним кредитором) та нею (як новим кредитором), було укладено договір про відступлення права вимоги за яким первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги грошових коштів у розмірі 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка до ВАТ Банк „БІГ Енергія” за Договором банківського вкладу № 02-09-2007 у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 03 вересня 2007 р. На виконання п.3.2. Договору про відступлення права вимоги 20.05.2011 року ТОВ „Фірма „Маріупольінвест” сповістила ВАТ Банк „БІГ Енергія” про відступлення права вимоги шляхом вручення Маріупольській філії ВАТ Банк «БІГ Енергія»відповідного повідомлення з доданим до нього договором про відступлення права вимоги.

Станом на 20 травня 2011 р. ОСОБА_1 на підставі кредитного договору, мала заборгованість перед ВАТ Банк „БІГ Енергія” в розмірі 80 442, 51 грн. В свою чергу ВАТ Банк „БІГ Енергія”, на підставі договору банківського вкладу та договору про відступлення права вимоги станом на 20 травня 2011 р. мало заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 80 442, 51 грн.

20.05.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до ВАТ Банк „БІГ Енергія” з листом в якому заявила про зарахування її зустрічних однорідних вимог до Банку, що ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги та банківського вкладу, та вимог Банку до неї, що ґрунтуються на кредитному договору. Згідно листа № 356-02 від 23.05.2011, ВАТ Банк „БІГ Енергія” заперечило проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі того, що законодавством, що регулює питання ліквідації банків не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси і порушує черговість задоволення вимог кредиторів банку, передбачену Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Кредитним договором, як і договором банківського вкладу не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог.

ОСОБА_1 не погоджується з позицією ВАТ Банк „БІГ Енергія”, вважає її такою, що  суперечить нормам чинного цивільного законодавства України, та просить суд припинити її зобов’язання по сплаті Банку суми у розмірі 10 082 (десять тисяч вісімдесят два) долари США 41 центів, що за курсом НБУ станом на 20.05.2011 року (7,9785 грн. за долар США) в гривневому еквіваленті складає 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка за кредитним договором № 23/04-08-2007-Ф від 21.08.2007 р., та припинити зобов’язання ВАТ Банк „БІГ Енергія” перед нею за Договором банківського вкладу № 02-09-2007 у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 03 вересня 2007 року, та Договором про відступлення права вимоги від 20.05.2011 року у розмірі 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

У судове засідання позивач не з`явилась, від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність.

Від представника ВАТ Банк "БІГ Енергія" надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Банку.

Представник ВАТ Банк "БІГ Енергія" в судове засідання не з’явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що банк знаходиться в стадії ліквідації, а спеціальні норми законодавства України, що регулюють питання ліквідації банків, не передбачають такого способу задоволення вимог кредиторів до банку, як зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне  задовольнити заявлені вимоги з наступних підстав.

Главою 11 розділу VI Положення про застосування Національним банком  України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001 р. передбачено можливість погашення взаємних зобов’язань банку і конкретного кредитора у рахунок задоволення вимог кредитора.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на корись другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно частини першої статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов’язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина друга і третя статті 510 Цивільного кодексу України передбачають, що у зобов’язанні на стороні кредитора можуть бути одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог встановлені ст. 602 ЦК України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідація банку –це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи. Пунктами 2, 3 частини першої статті 91 зазначеного закону визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.

У відповідності до пункту 20,10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172\8493, після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Наслідком закриття рахунку у відповідності до частини третьої статті 1075 Цивільного кодексу України є видання клієнтові залишку грошових коштів на рахунку або перерахування їх за його вказівкою на іншій рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. Згідно п. 3 частини першої ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»таке зобов’язання Банку щодо видачі (повернення) залишку грошових коштів клієнту вважається таким, що настало з дня прийняття Правлінням Національного Банку України Постанови № 97 від 24 лютого 2010 року, якою відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія».

З огляду на викладені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги ВАТ Банк „БІГ Енергія” до ОСОБА_1 за кредитним договором та вимоги ОСОБА_1 до ВАТ Банк „БІГ Енергія” за договорами про відступлення права вимоги та банківського вкладу є зустрічним, таким що випливають із двох різних зобов’язань, при цьому ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору є боржником, а відповідно до договорів відступлення права вимоги та банківського вкладу є кредитором, а ВАТ Банк „БІГ Енергія” відповідно навпаки. Вимоги ВАТ Банк „БІГ Енергія” до ОСОБА_1 за кредитним договором та вимоги ОСОБА_1 до ВАТ Банк „БІГ Енергія” за договорами про відступлення права вимоги та банківського вкладу є однорідними –обидва зобов’язання грошові та за обома вимогами настав строк виконання зобов’язання. Таким чином, 20.05.2011 року отримавши листа від ОСОБА_1, ВАТ Банк „БІГ Енергія” було зобов’язане провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд вважає, що відмова ВАТ Банк „БІГ Енергія” від зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав з посиланням на введення процедури  ліквідації Банку, є необґрунтованою, оскільки  така підстава не  визначена ст. 602 ЦК України  для відмови для зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, посилання ВАТ Банк „БІГ Енергія” щодо того, що таке зарахування буде перешкоджати поповненню ліквідаційної маси Банку, суд вважає необґрунтованим, оскільки ВАТ Банк „БІГ Енергія”, не дивлячись на введення процедури ліквідації є боржником по договору банківського вкладу, а отже зарахування зустрічних однорідних вимог буде також сприяти зменшенню заборгованості Банка перед кредиторами.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги, припинити зобов’язання ОСОБА_1 по сплаті Банку суми у розмірі 10 082 (десять тисяч вісімдесят два) долари США 41 центів, що за курсом НБУ станом на 20.05.2011 року (7,9785 грн. за долар США) в гривневому еквіваленті складає 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка за кредитним договором № 23/04-08-2007-Ф від 21.08.2007 р., та припинити зобов’язання ВАТ Банк „БІГ Енергія” перед ОСОБА_1 за Договором банківського вкладу № 02-09-2007 у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 03 вересня 2007 року, та Договором про відступлення права вимоги від 20.05.2011 року у розмірі 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Керуючись ст.ст. 208, 209 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 512, 598, 602, 1054, 1075 ЦК України, ст. 2, 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»про припинення зобов’язання задовольнити.

Припинити зобов’язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за кредитним договором № 23/04-08-2007-Ф від 21.08.2007 р. у розмірі 10 082 (десять тисяч вісімдесят два) долари США 41 центів, що за курсом НБУ станом на 20.05.2011 року (7,9785 грн. за долар США) в гривневому еквіваленті складає 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка перед Відкритим акціонерним товариством Банк „Біг Енергія” (ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603), та припинити зобов’язання Відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія” перед ОСОБА_1 за Договором банківського вкладу № 02-09-2007 у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 03 вересня 2007 року у розмірі 80 442 (вісімдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 51 копійка та за Договором про відступлення права вимоги від 20.05.2011 року, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи 2-3623/11 в Жовтневому районному суді м. Маріуполя.  

Суддя                                                                                                                                           Васильченко О.Г.