ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2006 р. порушено провадження у справі № 23/252 за позовом Національного банку України до Акціонерного комерційного банку “Інтерконтинентбанк” (далі -АКБ “Інтерконтинентбанк”) про підтвердження відповідності застосування процедури ліквідації банку та підтвердження кандидатури ліквідатора.

Фізичними особами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 подані клопотання про визнання їх сторонами та учасниками провадження у справі № 23/252 про ліквідацію АКБ“Інтерконтинентбанк”.

В обґрунтування клопотання заявники посилаються на ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі -Закон).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи зазначених клопотань, дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону про банкрутство, законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону про банки і банківську діяльність, що кореспондується також з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банки і банківську діяльність, відповідно до якого до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 3 Закону України “Про банки та банківську діяльність” передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Згідно зі ст. 87 Закону України “Про банки та банківську діяльність” ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до вимог ст.ст. 20, 88 Закону України “Про банки та банківську діяльність” Національний банк України після відкликання банківської ліцензії у банку звертається до суду з позовом про ліквідацію банку, а не з заявою  про визнання банку неплатоспроможним.

Позов Національного банку України про ліквідацію банку розглядається господарським судом за правилами позовного провадження, за результатами розгляду якого суд приймає відповідне рішення.

Із заявою про визнання банку неплатоспроможним мають право звернутися до суду кредитори банку, якщо вони протягом одного місяця не отримали відповідь Національного банку України за результатами розгляду їх заяви про ліквідацію банку при настанні ознак його неплатоспроможності.

Згідно зі ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), сторонами в судовому процесі є позивач, тобто підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу та відповідач - підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Таким чином, фізичні особи, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності не можуть бути стороною у справі, яка розглядається у позовному провадженні господарським судом.

Згідно з статтею 89 Закону про банки та банківську діяльність протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Крім того, зі змісту статей 24, 26, 27 ГПК України вбачається, що сторони та треті особи можуть бути залучені господарським судом до участі у справі до прийняття рішення, до компетенції суду касаційної інстанції відноситься лише перегляд за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого суду, що набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 26, 27, 86 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити фізичним особам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,              ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у задоволенні їх клопотань щодо визнання їх сторонами та учасниками провадження у справі про банкрутство АКБ “Інтерконтинентбанк”.

Головуючий                                                   О.С. Удовиченко

Судді                                                               О.В. Яценко

                                                                           І.Ю. Панова