Справа № 33-297/2011 Головуючий у 1 інстанції Майборода С.М.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2011 року місто Чернігів
апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді судової палати у кримінальних справах - Григор’євої В.Ф
з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2011 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1, пенсіонер,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 2550 гривень.
Як встановив суд, 19 липня 2011 року, о 15 годині 18 хвилин, ОСОБА_2 в с. Андріївка Чернігівського району, керував трактором марки „МТЗ-Білорусь”, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, ухилився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп’яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження по справі щодо нього. Вказує, що 19 липня він цілий день працював та спиртних напоїв при цьому ні в той день, ні за декілька днів до цього не вживав, що можуть підтвердити ОСОБА_3, його дружина, та ОСОБА_4, його далекий родич та сусід. Звертає увагу, що після зупинки його інспектором ДАІ, медичний огляд йому запропоновано не було і тому від його проходження він не відмовлявся. Вказує, що запис у протоколі він здійснив та підписав його під диктовку інспекторів ДАІ та під їхнім тиском. Вважає порушенням і те, що йому не було надано другого екземпляру протоколу. Вказує, що при складанні та підписанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначених у протоколі свідків не було, крім того не вказані дані про їх місце роботи, а тому невідому, ким вони приходяться інспектору ДАЇ, і що мешканці Чернігова робили в с. Андріївка, а тому суд мав би викликати їх у судове засідання. Також судом при обранні стягнення не було враховано даних про його особу, його майновий дохід, сімейний стан та пом’якшуючи обставини.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу з указаних у ній підстав, просив її задовольнити, свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав, переглянувши матеріали справи та дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, виконав всі вимоги закону щодо повного, всебічного дослідження обставин справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
Вина ОСОБА_2 у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, підтверджується матеріалами справи.
Ст.130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19 липня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 керував трактором марки „МТЗ-Білорусь” з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження медичного огляду в лікарні в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3).
Також вина правопорушника підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вказали, що дійсно були присутні при складанні протоколу та підтвердили, що ОСОБА_2 відмовився їхати в лікарню для медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп’яніння (а.с. 4-5).
З огляду на зазначене, слід визнати, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Таку позицію ОСОБА_2 слід розцінювати як намагання уникнути від встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. При визначенні виду та міри стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, його особа та ступінь вини.
Підстав для скасування чи зміни постанови по справі не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2011 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області В. Ф. Григор’єва