УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 травня 2007р.                                                                                              м.Донецьк

Колегія судців Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Краснощокової Н.С., Шевченко В.Ю., Лоленко А.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ АТФ "Укргазбуд" БУ-7 АТФ "Укргазбуд" про стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом"янського районного суду м.Києва від 17 листопада 2004р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2004 року,

встановила:

У серпні 2000р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ АТФ "Укргазбуд" БУ-7 АТФ "Укргазбуд" про стягнення заробітної плати.

Посилався на те, що з 25.01.1997р. по 22.05.2000р. він працював на посаді про раба БУ-7 АТФ "Укргазбуд" та був звільнений за п. 1ст.33 КзПП Туркменістана у зв"язку із скороченням штату згідно наказу №32-К від 25.05.2000р. Під час роботи за усною домовленістю йому була встановлена заробітна плата у розмірі 700дол.США. У день звільнення з ним не було здійснено повного розрахунку. За час роботи він знаходився на лікуванні в лікарні №16 в М.Дніпропетровську з 03.07.1997р. по 28.07.1997р. та йому виданий лікарняний лист №5172 від 03.07.1997р. на 25 днів, 22 дні з яких робочі. Він також знаходився на амбулаторному лікуванні в приміській військовій поліклініці з 31.07.1997р. по 20.08.1997р., всього 21 день, з яких 18 днів робочих. Видано лікарняний лист №091176 від 31.07.1997р., який він передав директору БУ-7 АТФ "Укргазбуд", для передачі їх в бухгалтерію для нарахувань. На підставі викладеного при звільненні у зв"язку з скороченням штату йому повинно бути виплачена вихідна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати, а саме 700 дол.США, що на час подачі позову за курсом НБУ складає 3806грв. При отриманні

Справа№33ц-726кс-07                                             Категорія 3

Головуючий у першій інстанції УсатоваІ.А. Суддя-доповідач Шевченко В.Ю.

трудової книжки йому було виплачено 445 грв. Також просив стягнути за час затримки розрахунку за 3 міс. 2100 дол. США, що в перерахунку за курсом НБУ складає 11420грв., а всього просив стягнути 21089грв. заборгованості по заробітній платі та 110 грв. судових витрат.

04 жовтня 2000р. позивач доповнив свої вимоги та просив стягнути на його користь, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2100 дол. США, тобто три середньомісячних заробітних плати, які повинні були йому бути виплачені при звільненні, що за курсом НБУ складає 11420грв.

25 березня 2002р. позивач також доповнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 6303 грв., вихідну допомогу у зв"язку з скороченням штату у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 10975грв., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 81540грв., 100 грв. за правову допомогу та 5000грв. у відшкодування моральної шкоди.

13 травня 2003р. позивач знову доповнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 130585грв., допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 6180грв., вихідну допомогу у зв"язку із звільненням з скороченням штатів у сумі 10745грв., транспортні витрати в сумі 470грв., витрати на правову допомогу в сумі 100 грв. та моральну шкоду в сумі 5000грв.

Рішенням Солом"янського районного суду м.Києва від 17 листопада 2003р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22 листопада 2004р., в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції ,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, не встановлено, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 332, 336,337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом"янського районного суду м.Києва від 17 листопада 2003р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2004 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.