Справа № 22ц-1269/07                                    Головуючий у 1 -й інстанції Вжещ С.

Категорія 36                                                     Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

УХ В А Л А

 Іменем України

3 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого - Славгородської Н.П.,  суддів: Мурлигіної О.Я,  Кутової Т.З.,  при секретарі Фірсовій Т.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною  скаргою ОСОБА_3на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2007 року

за  позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 р. ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2.  про стягнення аліментів на своє утримання в твердій грошовій сумі,  посилаючись на те,  що відповідач є її батьком,  з нього стягувались аліменти на її утримання до повноліття. Зараз вона навчається в Криворізькому державному комерційно-економічному технікумі на денній формі навчання на контрактній основі. . В зв'язку з цим,  вона не працює і потребує матеріальної допомоги. Витрати,  пов'язані з навчанням несе її матір,  яка не працює і не має змоги в повному обсязі забезпечити усі витрати,  а відповідач працездатний,  працює,  на утриманні має одну неповнолітню дитину і може надавати їй матеріальну допомогу.

В послідуючому позивачка змінила позовні вимоги,  просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини усіх доходів,  але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму до закінчення навчання.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2007 р. стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в зв'язку з продовженням навчання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку,  але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму,  щомісячно,  починаючи з 31 жовтня 2006 р. до 01 липня 2008 р. до закінчення навчання.

Не погодившись з рішенням суду,  представник відповідача ОСОБА_3. оскаржив його,  просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення,  яким в позові відмовити,  посилаючись на те,  що судом не взято до уваги матеріальний стан відповідача,  заробітна плата якого складає прожитковий мінімум і який сплачує аліменти на іншу неповнолітню дитину,  а також має зобов'язання перед банком по кредитному договору.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає,  що на її думку,  рішення суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.

2

Судом встановлено,  що відповідач є батьком позивачки,  яка досягла повноліття 14 вересня 2006 року,  продовжує навчання в Криворізькому державному комерційно-економічному технікумі на денній формі. Відповідач проживає окремо від дитини,  є працездатним,  працює і має постійний заробіток.

Виходячи з положень  ст.   ст.  199,  200 СК України суд прийшов до вірного висновку про те,  що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання позивачки в зв'язку з продовженням навчання в частці від заробітку.

При визначенні розміру аліментів,  судом першої інстанції врахований матеріальний стан відповідача,  розмір отримуваних ним доходів та наявність у нього іншої неповнолітньої дитини,  тобто обставини,  які передбачені  ст.  182 СК України.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на наявність у відповідача зобов'язань перед банком по виплаті отриманого кредиту не можуть бути прийняті до уваги. Як вбачається з копії кредитного договору,  відповідач уклав його 28 березня 2007 р. (а.с. 92-94),  тобто під час розгляду даної справи. Крім того,  після звернення дочки до нього з даним позовом 15 листопада 2006 р. його дружина ОСОБА_4. також звернулася до нього з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  що слідує з копії заочного рішення Казанківського районного суду від 14 грудня 2006 р. (а.с. 34). Тоді як,  вони проживають однією сім'єю і дружина давала згоду на надання відповідачем у заставу банку спільного майна (а.с. 94). Зазначені обставини свідчать про те,  що відповідач штучно погіршує свій матеріальний стан з метою ухилення від надання повнолітній дочці матеріальної допомоги.

Враховуючи викладені обставини,  колегія суддів вважає,  що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3   відхилити,  а рішення . Казанківського   районного   суду Миколаївської,  області від   29 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.