Справа № 22ц -1329/07 Головуючий у 1-й інстанції Міщенко Г.В.
Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
Іменем України
03 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіной О.Я., Кутової Т.З., при секретарі судового засідання Фірсовій Т.В., за участю:
представника скаржникаОСОБА_2., представника заінтересованої особи Буділовської Ю.Ф.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за апеляційною скаргою
головного управління юстиції у Миколаївської області на ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 03 травня 2007
за скаргою ОСОБА_1на бездіяльність та постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Миколаївській області (далі - державний
виконавець ДВС МО),
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 рокуОСОБА_1звернувся із скаргою на бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Миколаївської області.
Він зазначав, що на виконанні у державного виконавця вказаного підрозділу знаходиться виконавчий лист, виписаний на підставі рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2005 року про стягнення на його користь з ДП «Реконструкція» 965 500 грн. боргу та 19250 грн. річних.
Незважаючи на те, що рішення можна було виконати за рахунок зібраного боржником за 2006 рік врожаю, такого не зроблено, оскільки державний виконавець не наклав арешту на врожай та не звернув на нього стягнення. Внаслідок бездіяльності державного виконавця боржник розрахувався за рахунок врожаю з боргами по кредитному договору.
Посилаючись на викладене, заявник просив визнати бездіяльність неправомірною та зобов'язати державного виконавця вжити всіх заходів щодо неупередженого, своєчасного і повного примусового виконання судових рішень.
Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 листопад 2006 року до участі у справі притягнута в якості заінтересованої особи державна виконавча служба Миколаївської області.
В квітні 2007 рокуОСОБА_1подав скаргу, зазначивши заінтересованою особою Головне управління юстиції у Миколаївській області (далі - ГУЮ) та збільшивши свої вимоги. Він додатково просив визнати незаконними постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження від 02 жовтня 2006 року та від 05 лютого 2007 року. Крім того, він просив зобов'язати державного виконавця накласти стягнення на майно боржника - майбутній врожай 2007 року.
Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 3 травня 2007 року скарга задоволена. Бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Миколаївської області визнана неправомірною. Визнані незаконними постанови державного виконавця відділу від 2 жовтня 2006 року та від 5 лютого 2007 року про зупинення виконавчого провадження та остання постанова скасована. Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ зобов'язано вжити всіх заходів щодо неупередженого, своєчасного і повного примусового виконання судового рішення шляхом арешту та опису майна боржника.
В апеляційній скарзі ГУЮ просить скасувати ухвалу суду. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Представник скаржника просить відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи бездіяльність державного виконавця неправомірною, суд виходив з того, що ним протягом 8 місяців, починаючи з дня відкриття виконавчого провадження, не вчинено дій щодо виконання рішення суду, а постанови про зупинення виконавчого провадження винесені всупереч вимог закону.
Проте з такими висновками в повній мірі погодитися не можна.
Як вбачається зі змісту скарг та пояснень скаржника у судовому засіданні бездіяльність державного виконавця проявилася в тому, що він не провів виконавчі дії протягом встановленого законом строку та не звернув стягнення на врожай, зібраний боржником в 2006 році (а.с. 2, 12, 119).
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що державний виконавець приймав міри для виконання рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_1.
Так, з 2004 року в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Миколаївської області знаходилося зведене виконавче провадження, відкрите за виконавчими листами, виданими на користь кредиторів ДП «Реконструкція» ( а.с. 162, 163).
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28 лютого 2006 року, з ДП «Реконструкція» на користь ОСОБА_1. стягнуто 965 500 грн. боргу та 19250 грн. річних.
29 березня 2006 року місцевим судом був виданий виконавчий лист, який пред'явлено кредитором до виконання 05 липня 2006 року. Того ж числа постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Миколаївської області було відкрито виконавче провадження та у відповідності до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» божнику надано сім днів для добровільного виконання рішення. В добровільному порядку боржник рішення не виконав.
28 серпня 2006 року вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження (а.с. 63, 65, 66).
Разом з тим, ще до пред'явлення скаржником виконавчого листа на виконання, а саме, 02 липня 2003 року, 23 вересня 2004 року, 26 липня 2005 року, 07 березня 2006 року 08 червня 2006 року, державним виконавцем, у зв'язку з наявністю зведеного виконавчого провадження, винесені постанови про арешт коштів на рахунках, відкритих на ім'я боржника, а також винесені постанови про опис і арешт майна боржника. Незважаючи на це, коштів для погашення боргів кредиторів не вистачило.
Також 26 вересня 2006 року було державним виконавцем накладено арешт на майно боржника (11 одиниць сільгосптехніки), яке він як державне підприємство погодився реалізувати, про що повідомив ДВС листом від 25 вересня 2006 року (а.с. 175, 176).
Крім того, 13 липня 2006 року ним накладено арешт на зерно, що належало боржнику, про що свідчать складені державним виконавцем акти опису й арешту майна копії яких є в матеріалах справи (а.с. 189 -197).
Однак, рішенням господарського суду Миколаївської області від 08 червня 2006 року з цих опису і актів майна боржника насіння ячменю та озимої пшениці були виключені, з підстав того, що вони заставлені боржником іншої юридичної особі - ВАТ «Мегабанк» по договорам застави від 22 грудня 2004 року зі змінами від 09 грудня 2005 року, від 27 жовтня 2005 року, від 19 липня 2006 року, від 30 травня 2005 року зі змінами від 23 січня 2006 року, і по договору від 16 лютого 2006 року (а.с. 211 -214).
Таким чином, не можна вважати, що державним виконавцем допущена бездіяльності у вигляді незвернення стягнення на насіння ячменю, соняшника та озимої пшениці, які вирощені ДП «Реконструкція» у 2005 - 2006 роках.
Не допустив протиправної бездіяльності державний виконавець при отримання від скаржника заяви 09 січня 2007 року про накладення арешту на 200 т. врожаю ДП «Реконструкція», оскільки 13 липня і 19 грудня 2006 року та 11 січня 2007 року вже було накладено арешт на майно боржника. А вини державного виконавця в тому, що ці постанови були скасовані постановою начальника відділу примусового виконання рішень ДВС від 16 лютого 2007 року (яка не оскаржена), не має (а.с. 82, 131 -132).
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду в частині вимог ОСОБА_1. про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною є необгрунтованим.
Також є необгрунтованими висновки суду щодо визнання незаконною постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження від 02 жовтня 2006 року.
Так після того, як ДП «Реконструкція» була дана згода на реалізацію частки сільгосптехніки, державний виконавець негайно склав акт опису і арешту цього майна (а.с. 176-178, 182), а потім постановою від 02 жовтня 2006 року призначено експерта для оцінки майна. Постановою від того ж числа виконавче провадження з примусового виконання зведеного виконавчого провадження зупинено до отримання висновку експерта, як це передбачено п.8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» ( а.с. 172).
З врахуванням того, що реальної можливості на цей час виконати рішення суду ухваленого на користь скаржника не було, відсутні підстав вважати, що вказана постанова є незаконною.
Законність постанови підтверджена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16 січня 2007 року, якою скарга ще одного кредитора та учасника виконавчого провадження ТОВ «Джема», яке очолює той жеОСОБА_1визнана законною (а.с. 90 -92).
За такого колегія суддів вважає, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ухвалу суду в частині вимог про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною, та визнання незаконною його постанови від 02 жовтня 2006 року необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нову ухвалу про відмову в задоволенні цих вимог.
Ухвалу в частині визнання незаконною постанови державного виконавця від 05 лютого 2007 року про зупинення виконавчого провадження та її скасування необхідно залишити без змін.
Доводи апелянта щодо неправильності висновків суду в цій частині не можуть бути взяті до уваги.
Так, постанова від 05 лютого 2007 року про зупинення виконавчого провадження винесена з підстав оскарження бездіяльності державного виконавця. Тоді як, оскарження бездіяльності державного виконавця не перешкоджало проведенню дій по виконанню рішення суду. У зв'язку з чим, постанова є такою, що суперечить змісту п. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», який надає право державному виконавцю зупиняти виконавче провадження з підстав оскарження його дій або відмову в його відводі.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу головного управління юстиції у Миколаївській області задовольнити частково.
Ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 03 травня 2007 року в частині визнання бездіяльності неправомірною та визнання постанови державного виконавця від 02 жовтня 2006 року незаконною скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1на бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Миколаївської області та його постанову від 02 жовтня 2006 року.
Вказану ухвалу суду в частині визнання незаконної постанови державного виконавця від 05 лютого 2007 року та її скасування залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.