Справа № 22 ц -1315/07 Головуючий у 1 -й інстанції Шкірай M.I.
Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
10 липня 2007 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської
області в складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Данилової О.О.,
при секретарі судового засідання Швейно вій І.В.,
за участю:
позивачки ОСОБА_1 ,
її представника ОСОБА_3.,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2007 року
за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання втративши право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2007 року ОСОБА_1звернулася з позовом до ОСОБА_2про визнання його втративши право користування квартироюАДРЕСА_1, посилаючись на те, що з жовтня 2004 року відповідач в квартирі не проживає без поважних причин.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2007 року провадження у справі закрито.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу суду та постановити ухвалу по суті позовних вимог. На її думку, ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального закону.
Представник відповідача вважає ухвалу законною та обгрунтованою та просить відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачки та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, місцевий суд виходив з наявності рішення суду, що набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з таких самих підстав.
Проте з висновками суду погодитися не можна.
Так, з матеріалів справи вбачається, що дійсно в січні 2004 року позивачка зверталася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2. про визнання їх такими, що втратили право користування спірною квартирою на підставі ст. 107 ЖК України. В свою чергуОСОБА_5пред'являв зустрічний позов про вселення в квартиру. 18 червня 2004 року Корабельним районним судом м. Миколаєва позов ОСОБА_1 був задоволений, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено ( а.с. 10-11). Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25 листопада 2004 року рішення щодо вимог про визнання
ОСОБА_2. втративши право користування квартирою та його вселенню було скасоване, та ухвалене протилежне рішення (а.с. 20-21).
Однак незважаючи на те, що між сторонами вже виникали спори щодо користування вказаною квартирою, підстав для закриття провадження у справі у місцевого суду не було.
Так, зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що вона просить визнати відповідача втративши право користування житловим приміщенням з підстав того, що він не проживає в спірній квартирі з листопада 2004 року, тобто за період після постановлених судових рішень. Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою з підстав не проживання його в квартирі без поважних причин, тоді як раніше вона посилалася на ст. 107 ЖК України.
Таким чином, не має підстав вважати, що обставини, вказані позивачкою були предметом судового розгляду, а тому у місцевого суду не було підстав для закриття провадження у справі.
За такого колегія суддів вважає, що ухвалу суду відповідно до п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України необхідно скасувати, а справу повернути на розгляд в той же суд.
Щодо прохання апелянта про вирішення питання по суті позовних вимог, то воно суперечить вимогам процесуального закону.
Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2007 року скасувати, а справу повернути на розгляд в той же суд. Ухвала оскарженню не підлягає.