Справа № 22ц-1326/07 Головуючий у 1-й інстанції Ямкова О.О.
Категорія 21 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
10 липня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Данилової О.О., при секретарі Швейновій Г.В., за участю:
· позивачівОСОБА_3., ОСОБА_1 ,
· відповідача ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2007 року
за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 р.ОСОБА_3. і ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Позивачі зазначали, , що 3 липня 2004 р. з вини відповідача, який при керуванні транспортним засобом допустив порушення Правил дорожнього руху, загинув ОСОБА_4На його утриманні знаходилася дружинаОСОБА_3., яка не працювала у зв'язку з народженням дитини, і дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження. На відшкодування шкоди також має право батько потерпілого ОСОБА_1 , який на час смерті сина досяг пенсійного віку. Виходячи із середньомісячної заробітної плати потерпілого 738 грн. 24 коп., відшкодуванню підлягає кожному 492 грн. 16 коп. щомісячно з4.07.2004 p.: на користьОСОБА_3. - до досягнення дитиною чотирнадцяти років, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років, ОСОБА_1 - довічно.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2007 р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користьОСОБА_3. 10827 грн. 52 коп.3а період з4.07.2004 р. по 4 квітня 2007 p., а з 4 квітня 2007 р.: по 164 грн. 05 коп. щомісячно до досягнення дитиною чотирнадцяти років, тобто до 27 січня 2018 р. і на утримання ОСОБА_5 по 164 грн. 05 коп. щомісячно до досягнення нею вісімнадцяти років, тобто до 27 січня 2022 р.; на користь ОСОБА_1 - 5413 грн. 76 коп.3а період з4.07.2004 р. по 4 квітня 2007 p., а з 4 квітня 2007 р. по 164 грн. 05 коп. щомісячно довічно.
В апеляційних скаргах:
· ОСОБА_1 просить позов його тОСОБА_3. задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неправильно визначив розмір щомісячних платежів, які повинні складати 492 грн. 16 коп. кожному;
· ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального права, просить його змінити, стягнувши з нього на користь
2
ОСОБА_3 на утримання дитини по 164 грн. 05 коп. щомісячно, починаючи з 4 квітня 2007 р. і до досягнення нею повноліття, в іншій частині позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи і дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 3 липня 2004 р. з вини відповідача, який при керуванні транспортним засобом допустив порушення Правил дорожнього руху, ОСОБА_4отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок якихІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер. За ці дії ОСОБА_2 був засуджений вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від З липня 2006 р. до позбавлення волі та з нього було стягнуто на користьОСОБА_3. і ОСОБА_1 майнова шкода та по 15 000 грн. моральної шкоди кожному.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на утриманні потерпілого, крім дружиниОСОБА_3., яка не працювала у зв'язку з народженням дитини, і дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, знаходився також і батько ОСОБА_1 , який проживав окремо від нього, але на день його смерті досяг пенсійного віку, встановленого законом.
Проте з таким висновком не можна погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Так, пред'являючи позов позивачі посилались на те, що на день смерті на утриманні потерпілого знаходилися лише дружина і дочка, а його батько ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди, в зв'язку з досягненням на той день пенсійного віку.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 знаходився на утриманні свого сина ОСОБА_4на день його смерті.
В п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з послідуючими змінами роз'яснюється, що непрацездатним особам, які не знаходились на утриманні потерпілого, але мали право на відшкодування у зв'язку з його смертю, його розмір визначається сумами, що стягувались за рішенням суду або заявою потерпілого, а при їх відсутності -встановлюється судом з врахуванням матеріального стану непрацездатних осіб і можливості потерпілого до смерті надавати їм допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 1 січня 1944 р. народження, на день смерті потерпілого досяг пенсійного віку і отримував пенсію у розмірі 280 грн. 64 коп. Середньомісячний заробіток потерпілого складав 738 грн. 24 коп. і на його утриманні знаходилися дружина і малолітня дочка.
Виходячи з викладеного, на долю потерпілого приходилося 246 грн. 08 коп. (738.24:3), що менше отримуваної ОСОБА_1 пенсії, а на даний час пенсія останнього складає 681 грн. 15 коп.
Оскільки ОСОБА_1 в порівнянні з потерпілим знаходився в кращому матеріальному стані, а потерпілий до смерті не мав можливості надавати йому допомогу, тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
У відповідності до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1200 ЦК України суд прийшов до правильного висновку, щоОСОБА_3. і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.
Однак, відносно правОСОБА_3. на відшкодування шкоди у зв'язку із здійсненням догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцяти років, то позивачка не обґрунтувала і не надала доказів того, що дитина потребує догляду до вказаного часу.
Суд першої інстанції, стягуючи шкоду за вказаний період, також не мотивував своє рішення в цій частині.
з
За такого, ОСОБА_3. підлягає відшкодуванню шкода у зв'язку із здійсненням догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, тобто по 27 січня 2007 р.
Оскільки розмір відшкодування одного утриманця складає 246 грн. 08 коп., тоОСОБА_3. підлягає відшкодуванню за період з4.07.2004 р. по 27 січня 2007 р. 7557 грн. 08 коп. одноразово.
Дитині підлягає відшкодуванню шкода за період 4.07.2004 р. по 4 квітня 2007 р. 8120 грн. 64 коп. одноразово, а з 5 квітня 2007 р. по 246 грн. 08 коп. щомісячно до досягнення нею вісімнадцяти років.
Таким чином, на користьОСОБА_3. підлягає стягненню з відповідача одноразово 15677 грн. 72 коп. (7557, 08+8120, 64).
Враховуючи викладене, у відповідності до п. п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню і ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні його вимог, а в частині позовних вимогОСОБА_3. зміні.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що на долю кожного утриманця підлягає стягненню 492 грн. 16 коп., тобто середньомісячний заробіток за відрахуванням частки, що припала на потерпілого, є необгрунтованими, оскільки пов'язані з помилковим тлумаченням норм цивільного права.
Доводи ОСОБА_2в апеляційній скарзі про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування, враховуючи його матеріальний стан, не мають правового значення, оскільки розмір відшкодування не може бути зменшений у випадку, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2007 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Вказане рішення в частині позовних вимогОСОБА_3. змінити.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_3 шкоду, завдану смертю потерпілого, за період з4.07.2004р. по 4 квітня 2007 р. 15677 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 72 коп., а з 5 квітня 2007 р. на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, по 246 грн. 08 коп. щомісячно до досягнення нею вісімнадцяти років, тобто до 27 січня 2022 р.
Вказане рішення в частині судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.