Справа № 22ц-1337/07                                Головуючий у 1-й інстанції Губанова В.М.

Категорія 5                                                   Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

У X В А Л А

10 липня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого - Славгородської Н.П.,  суддів: Мурлигіної О.Я.,  Данилової О.О.,  при секретарі Варміш О.С. ,  за участю:

·     представника позивача ОСОБА_3.,

·     відповідачки ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною  скаргою ОСОБА_2 на рішення    Братського      районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2007 року

за  позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2

про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про усунення перешкод в користуванні будинком,  стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

У березні 2007 р. ОСОБА_1. .звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним.

Позивач зазначав,  що 18 листопада 1998 р. між ним та ОСОБА_4,  який на даний час помер,  була досягнута домовленість про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1,  який був в аварійному стані,  за 300 грн. В січні 2000 р. він перерахував гроші за куплений будинок ОСОБА_4,  який проживав на той час у своєї дочки,  відповідачки по справі,  в м.  Бучі Київської області. З 1999 р. він користується присадибною ділянкою,  побудував господарські споруди,  зробив капітальний ремонт будинку. Він неодноразово звертався до ОСОБА_4 з питання нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу,  але останній за життя ухилявся від цього.

У квітні 2007 р. ОСОБА_2. пред'явила до ОСОБА_1 зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні спірним будинком,  стягнення 25000 грн. моральної шкоди,  посилаючись на те,  що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті батька ОСОБА_4,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 p.,  батько був власником будинку,  який самовільно зайняв ОСОБА_1.  із своєю сім'єю,  користувався і розпоряджався ним без відома і дозволу власників,  чим завдав їй моральної шкоди,  а тому повинен звільнити будинок з господарськими спорудами і відшкодувати їй моральну шкоду.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2007 р. позов ОСОБА_1 задоволено: визнано за ним право власності на спірний житловий будинок з надвірними спорудами,  в зустрічному позові ОСОБА_2. відмовлено.

2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову,  посилаючись на недоведеність обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважав встановленими,  порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представника позивача,  відповідачки,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1,  суд першої інстанції вважав встановленим,  що 18 листопада 1998 р. між ним та ОСОБА_4 була укладена угода в простій письмовій формі про купівлю-продаж будинку,  який знаходиться в АДРЕСА_1,  за 300 грн.,  ними були погоджені всі належні умови купівлі-продажу і в січні 2000 р. позивач перерахував ОСОБА_4 300 грн.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 про визнання дійсним укладеного 18 листопада 1998 р. договору купівлі-продажу будинку,  відповідачка посилалася на те,  що її батько ОСОБА_4у цей день зробив заповіт,  в якому розпорядився на випадок смерті всім своїм майном,  в тому числі і житловим будинком,  на її користь,  що свідчить про відсутність у нього наміру на відчуження будинку.

Позивач же на підтвердження своїх вимог додав до позовної заяви лише квитанцію про приймання Іллічівськом відділенням зв'язку Миколаївської області 18 січня 2000 р. на ім'я ОСОБА_4 за адресою: Буча Київської обл. переказу у сумі 280 грн.,  але на даній квитанції не зазначено,  хто відправляв переказ і в рахунок чого та сума не збігається з обумовленою позивачем сумою договору (а.с. 6).

Тільки в останньому судовому засіданні позивачем була пред'явлена розписка ОСОБА_4  від  18 листопада  1998 р.  про продаж будинку в с  Микольське ОСОБА_1  за 300 грн. (а.с. 59),  на яку він до цього не посилався.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки та не роз'яснив відповідачці право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відносно наданої позивачем розписки,  чи виконана вона ОСОБА_4 та час її виготовлення,  оскільки це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Крім того,  судом першої інстанції не було з'ясовано чи давала згоду на укладення договору купівлі-продажу дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5.

Більш того,  розглядаючи зустрічний позов ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні спірним будинком шляхом виселення,  суд у відповідності до  ст.  33 ЦПК України не вирішив питання про залучення до участі в справі повнолітніх членів сім'ї ОСОБА_1,  які проживають в цьому будинку.

Враховуючи викладене,  у відповідності до п. 4 ч. 1  ст.  311 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи,  суду необхідно врахувати викладене,  обговорити питання про призначення почеркознавчої експертизи відносно розписки,  вирішити питання про залучення до участі в справі повнолітніх членів сім'ї ОСОБА_1 та в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 303,  311,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

з

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2007 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд у той же суд іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.