АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33ц-328кс/07

Категорія 02

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 липня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Козаченка В.І.,  Шолох З.Л.,  Мурлигіної О.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.  Миколаєві справу за позовом Чорного В'ячеслава Анатолійовича до Житлово-комунального управління Долинського міськвиконкому (далі - ЖКУ) про поновленні на роботі,  стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

за касаційною скаргою ЖКУ на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2004 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2005 p.,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2004 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ЖКУ про поновленні на роботі,  стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2004 р. позов задоволено частково. Позивач поновлений на роботі слюсарем аварійно-відновлювальних робіт ЖКУ,  стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 690 грн. 54 коп. втраченого заробітку та 1500 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2005 р. вказане рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди змінено. Розмір стягнення зменшено до 200 грн. В іншій частині оскаржене рішення залишене без змін.

У касаційній скарзі ЖКУ просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення,  посилаючись на неповне з'ясування судами обставин справи,  невірну оцінку зібраних доказів,  неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу,  колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду оскаржених судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Судами встановлено,  що з 21 травня 1997 р. позивач працював у відповідача слюсарем аварійно-відновлювальних робіт і був звільнений з роботи наказом від 13 вересня 2004 р. за прогули,  з підстав,  передбачених п. 4 ч. 1  ст.  40 КЗпП України.

Задовольняючи позов,  місцевий суд,  з урахуванням фактичних обставин справи,  правильно виходив з того,  що власник вправі розірвати трудовий договір з підстав вчинення працівником прогулу за місцем роботи.

Оскільки після передачі аварійної служби з ЖКУ до КГОКРу,  відповідачем не вказано позивачу на місцезнаходження його нового робочого місця,  то суд першої інстанції дійшов вірного висновку,  що за таких умов вихід позивача на об'єкт,  що до 01 вересня 2004 р. був його робочим місцем,  не може вважатися прогулом без поважної причини в розумінні п. 4 ч. 1  ст.  40 КЗпП України.

Апеляційний суд правильно погодився з таким висновками суду першої інстанції та залишив його рішення в цій частині без змін,  а також обґрунтовано зменшив розмір стягнення моральної шкоди до вказаного розміру.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що рішення судів ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч. 1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують.

Керуючись  ст.   ст.  332,  336 ЦПК України та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Житлово-комунального управління Долинського міськвиконкому відхилити,  а рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2004 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2005 р. - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.