ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "21" вересня 2011 р.                                                                                    Справа № 40/76  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

 Коваленка В.М.,

 Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу ПП "Трейд-Інновація", м. Біла Церква Київської області

на постановувід 17.07.2011р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 40/76 господарського суду м. Києва

за позовомПП "Трейд-Інновація", м. Біла Церква Київської області

до КП "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ

про стягнення 729 741,20 грн.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1. КП "Житлосервіс "Куренівка", м. Київ;

2. КП "Житлосервіс "Приозерне", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПП "Росток Будтранс", м. Біла Церква Київської області

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача

відповідачаОСОБА_1, довір.;

ОСОБА_2, довір.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Трейд-Інновація" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київжитлоспецексплуатація" (далі - відповідач) про стягнення 729 741,20 грн. заборгованості за виконані роботи за договором від 03.07.2008 р. №3/07-08.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2011 р. у справі №40/76 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 729 741,20 грн. боргу та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2011 р. (судді: Тищенко А.І. –головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) зазначене рішення скасоване, у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.   

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 882 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України.), ст.ст. 33, 34, 101 Господарського процесуального кодексу України. Позивач зазначає, що  виконав роботи за договором на спірну суму, які безпідставно та немотивовано не були прийняті та оплачені відповідачем у встановленому договором порядку.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як встановлено судом апеляційної інстанції, 03.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 3/07-08 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався на свій ризик виконати роботи з ремонту асфальтового покриття територій та міжквартальних проїздів на об'єктах Оболонського району м. Києва, а замовник –прийняти та оплатити виконані роботи за умовами договору.

          Згідно п.п. 3.1, 3.6 договору вартість робіт становить 4 134 600 грн. та може змінюватись за домовленістю сторін шляхом підписання додаткової угоди.

          Пунктом 4.1 договору встановлено порядок оплати робіт, а саме протягом 10 календарних днів з дня підписання актів здачі-приймання виконаних  робіт.

          На виконання умов договору між сторонами було підписано акти здачі-приймання виконаних робіт по 63-м об'єктам на загальну суму 1 524 313, 20 грн., які були оплачені відповідачем у повному обсязі.

          Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив про виконання позивачем робіт за договором ще на 23-х об'єктах на суму 729 741,20 грн., які у порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач не прийняв та не оплатив, за відсутності доказів виявлення у встановленому порядку недоліків цих робіт.

          Однак, апеляційним господарським судом було встановлено, що 31.12.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, у якій сторони змінили вартість робіт, визначивши її в сумі 1 524 313, 20 грн.

Таким чином, внаслідок укладення між сторонами вказаної додаткової угоди має місце новація (ст. 604 ЦК України), тобто заміна одного зобов’язання іншим, у даному випадку –ціна договору становить 1 524 313, 20 грн., яка і була сплачена відповідачем.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з належним виконанням відповідачем умов договору, а саме здійснення останнім повної оплати виконаних робіт в обсязі погодженої сторонами ціни договору.

Більше того, апеляційним господарським судом з'ясовано, що спірні роботи по 23-м об'єктам у Оболонському районі м. Києва, оплати яких вимагає позивач, були виконані не ним, а третьою особою –ПП "Росток Будтранс" на підставі укладених з відповідачем договорів від 16.07.2008 р. № 24/1 та № 16/4-12 та додаткових угод до цих договорів.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як законне та обгрунтоване.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 604 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ПП "Трейд-Інновація" залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2011 р. у справі № 40/76 залишити без змін.

Головуючий                                                                                  Б.М. Поляков  

   Судді                                                                                               В.М. Коваленко

                                                                                                        О.Є. Короткевич