У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах                                              Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Писаної Т.О.,  Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до управління Держкомзему в Житомирському районі, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кам’янської сільської ради про визнання рішення сільської ради недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державних актів про право приватної власності на землю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області  від 11 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області          від 30 травня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області              від 11 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2011 року, позовна заява ОСОБА_4 залишена без розгляду.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про скасування ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2010 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2011 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.  

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.  

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.  

Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що особа, яка подала касаційну скаргу не заперечує свою відсутність у шести судових засіданнях поспіль у суді першої інстанції, але посилається на поважність причин неявки.  

Разом з тим, суди постановляючи оскаржувані ухвали, дійшли вірного висновку, що ч. 3 ст. 169 ЦПК України, не пов’язує право суду залишити позовну заяву без розгляду із поважністю причини неявки у судове засідання. Таке право виникає за трьох умов: неявки позивача у судове засідання, його належного повідомлення та з відсутністю заяви про розгляд справи за його відсутності. У даному випадку вбачається, що всі три умови були у наявності при постановленні судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Враховуючи вищевказане, судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.  

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

     Леванчук А.О.         Писана Т.О. Фаловська І.М.