У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Маляренка А.В.,
Ступак О.В., Писаної Т.О.,
Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» про стягнення виплат при виході на пенсію та за використання винаходів, відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_6 та комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», яке діє через представника Плешкову Ларису Іванівну, на рішення апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в грудні 2004 року він, як науковий пенсіонер, який працював за контрактом у Територіально-виробничому об’єднанні «Харківкомунпромвод», був переведений на роботу за контрактом в КП «ВТП «Вода» на посаду керівника відділу нових розробок та патентоведення. 15 травня 2009 року він був звільнений з КП «ВТП «Вода» у зв’язку зі скороченням штатів. Позивач неодноразово звертався із заявою до керівництва КП «ВТП «Вода» про виплату йому грошової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію на підставі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», але йому було в цьому відмовлено.
Також позивач посилається на те, що адміністрацією КП «ВТП «Вода» йому відмовлено в отриманні одноразової грошової виплати, передбаченої п. 1 розділу VII Колективного договору КП «ВТП «Вода».
Крім того, відповідно до ст.ст. 9, 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та згідно з Договором на авторську винагороду за використання винаходу від 30 листопада 2004 року та Додатковою угодою до нього від 10 травня 2005 року позивач, як один з авторів винаходу, отримував з листопада 2004 року від КП «ВТП «Вода» винагороду за використання винаходу № 50382 «Спосіб відбору води із водосховища для водопровідної насосної станції першого підйому». З вересня 2008 року виплата винагороди йому була припинена. За використання винаходу № 58879А «Вантажозахоплюючий кліщовий пристрій» позивач, як один з авторів винаходу, взагалі не отримував винагороди від КП «ВТП «Вода» у зв’язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 1 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 1 вересня 2010 року змінене – стягнуто з КП «ВТП «Вода» на користь ОСОБА_6 винагороду за використання винаходу № 50382 за період з вересня 2008 року по грудень 2009 року в розмірі 45 627 грн.; винагороду за використання винаходу № 58879А за період з 1 лютого 2006 року по 15 листопада 2008 року в розмірі 13 919,12 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті рішення місцевого суду залишене без змін.
У касаційній скарзі представника КП «ВТП «Вода» порушується питання про скасування рішення апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2011 року і залишення без змін рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 1 вересня 2010 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушується питання про скасування рішення апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2011 року і ухвалення нового рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з наступного.
Оскільки, ОСОБА_6 був звільнений з КП «ВТП «Вода» наказом від 12 травня 2009 року №380-к згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку із скороченням штатів, а не у зв’язку з виходом на наукову пенсію відповідно до ст. 38 вказаного кодексу, то позивач не має права на отримання від КП «ВТП «Вода» суми в розмірі 16987,00грн. на підставі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та одночасно відсутні підстави для застосування положень п. 1 розділу VII Колективного договору КП «ВТП «Вода» в частині виплати одноразової вихідної допомоги в сумі 10600,00грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00грн. місцевим судом відмовлено у зв’язку з їх недоведеністю.
Апеляційний суд, належним чином перевіривши встановлені місцевим судом вказані вище обставини справи та застосовані норми матеріального права, обґрунтовано погодився з відповідним висновком місцевого суду та правильно залишив рішення в цій частині без змін.
За таких обставин, оскаржувані рішення місцевого та апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 16987,00грн. грошової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію на підставі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», 10600,00грн. одноразової грошової виплати на підставі п. 1 розділу VII Колективного договору КП «ВТП «Вода» та 10000,00грн. моральної шкоди відповідають вимогам закону і підлягають залишенню без змін.
В решті оскаржувані рішення місцевого та апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд щодо вирішення позовних вимог про стягнення 45627,00грн. винагороди за використання винаходу №50382 за період з вересня 2008 року по грудень 2009 року та 26860,00грн. винагороди за використання винаходу №58879А за період з 1 березня 2003 року по 15 листопада 2008 року у зв’язку із порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, місцевим судом встановлено, що позивач є одним із авторів запатентованих винаходів №50382 та №58879, з яким відповідач - КП «ВТП «Вода» уклав договори: від 30 листопада 2004 року на авторську винагороду за використання винаходу №50382 «Спосіб відбору води із водосховища для водопровідної насосної станції першого підйому» та від 31 січня 2006 року на авторську винагороду за використання винаходу №58879 «Вантажозахоплюючий кліщовий пристрій». Відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення грошової винагороди за використання двох винаходів на підставі укладених між авторами та підприємством договорів місцевий суд керувався тим, що вказані договори були підписані керівником ВУВГ «Дніпро» КП «ВТП «Вода» ОСОБА_8, який не мав повноважень приймати відповідні рішення ні щодо укладення договорів, ні щодо виплати винагороди.
Проте, такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи, оскільки, доказів щодо розірвання чи визнання недійсними досліджуваних договорів матеріали справи не містять, сторонами відповідні вимоги, також, не були заявлені.
Апеляційний суд, змінюючи рішення місцевого суду в наведеній частині, вірно встановив обставини щодо чинності досліджуваних договорів на момент розгляду справи. Проте, задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заявленої до стягнення позивачем суми винагороди за використання винаходів, апеляційний суд в порушення вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України не перевірив наведений позивачем розрахунок в цій частині.
Так, відповідно до умов п. 2.1, який є ідентичним в обох досліджуваних договорах на авторську винагороду за використання винаходів (а.с. 10-12), підприємство зобов’язалось щорічно виплачувати авторам винаходу річну винагороду в розмірі 30% від доходу, щорічно отримуваного від використання винаходу, з виплатою кожному згідно дольової участі у створені винаходу у відсотках. Таким чином, сума винагороди залежить від розміру доходу, щорічно отримуваного від використання винаходу. Із наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивач рахував заявлені до стягнення суми від розрахунку економічної ефективності на використання винаходу по патенту №50382 «Спосіб відбору води із водосховища для водопровідної насосної станції першого підйому» за період з березня місяця 2007 року по лютий місяць 2008 року, на що апеляційний суд уваги не звернув.
Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду не може бути визнане обґрунтованим у відповідності із вимогами ст. 213 ЦПК України, та таким, що винесене з дотриманням вимог ст.ст. 214, 215 цього Кодексу щодо встановлення обставин справи в частині вирішення позовних вимог про стягнення авторської винагороди за використання винаходів та перевірки їх належними та допустимими доказами.
З’ясування обставин справи щодо фактичного використання винаходів, наявності доходу в заявлених позивачем періодах від використання винаходів та його розмір мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
На зазначені обставини відповідач посилався в своїх запереченнях на позов та апеляційну скаргу позивача, однак суд апеляційної інстанції, не перевірив доводи відповідача, вказані обставини не з’ясував та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права.
За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню на підставі ч. 2 ст. 338 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду в частині позовних вимог про стягнення винагороди за використання винаходів у зв’язку із порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_6 та комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 1 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2011 року скасувати в частині позовних вимог про стягнення грошової винагороди за використання винаходів №50382 та №58879А.
В решті рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 1 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2011 року залишити без змін.
Справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» про стягнення виплат при виході на пенсію та за використання винаходів, відшкодування моральної шкоди направити на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення грошової винагороди за використання винаходів №50382 та №58879А.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: А.В. Маляренко
Т.О. Писана
О.В. Ступак
Г.В. Юровська