УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                   Мороза М.А.,            

суддів                                   Слинька С.С. та Лагнюка М.М.,

за участю прокурора               Волошиної Т.Г.,                

розглянула в судовому засіданні 15 вересня 2011 року в м. Києві матеріали  справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2011 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2011 року скарга ОСОБА_1 про визнання незаконними та протиправними дії та бездіяльність посадових осіб прокуратури Одеської області та зобов’язання прокурора Одеської області виконати певні дії залишена без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2011 року постанова Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2011 року залишена без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з судовими рішеннями, поставила питання про їх скасування та направлення на новий судовий розгляд. Обґрунтувала своє прохання порушенням вимог ст. 97 КПК України щодо порядку розгляду заяв про злочини, а саме неприйняттям відповідного рішення за її скаргою про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб прокуратури та міліції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних праві свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів  державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статей 110, 234, 236 КПК України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин. Був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.  

Відповідно до ст. 42 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.

Відтак залишення місцевим судом без розгляду скарги на дії та бездіяльність посадових осіб прокуратури та зобов’язання останніх і прокурора вчинити певні дії з підстав того, що розгляд скарг на дії слідчого і прокурора передбачений кримінально-процесуальним законом судом першої інстанції можливий лише при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, не мотивовано.

При цьому п орушення зазначених вимог кримінально-процесуального закону, допущенні місцевим судом, не були усунуті й під час апеляційного розгляду, а доводи апеляції ОСОБА_1 не були перевірені.

Разом з тим, ухвала апеляційного суду, якою постанову суду першої інстанції, залишено без зміни з мотивів, що оскарження дій та бездіяльності посадових осіб державних органів віднесено до компетенції адміністративних судів, не обґрунтовано та не ґрунтується на законі.

Кримінальне судочинство -  це врегульований нормами КПК порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, також діяльність всіх інших учасників кримінального процесу, як – то підозрюваних, обвинувачених, потерпілих тощо з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Таким чином, відносини, які виникають між заявницею та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими і не можуть бути предметом оскарження в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, а таке оскарження окремих процесуальних актів дій чи бездіяльності дізнання, досудового слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.

Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених судових рішень, а тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції  підлягають скасуванню.

Керуючись статями 394-396 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2011 року за скаргою ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.  

С у д д і:

___________________  _____________________  ____________________

   М.А. Мороз С.С.Слинько М.М. Лагнюк