У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Лагнюка М.М., Слинька С.С.,
за участю: прокурора Кравченко Є.С.,
захисника ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні 15 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди 5 217,14 грн., моральної шкоди – 40 000 грн., витрат на послуги адвоката – 1 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2011 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 18 листопада 2009 року, керуючи автомобілем Мерседес у м. Києві, рухаючись у напрямку площі Космонавтів, порушив п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б, 2.3.д, 10.1, 10.2, 12.1, 12.3, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням при переїзді нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідною розміткою та відповідними дорожніми знаками, та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 Внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_7 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового і судового слідства. Стверджує, що матеріалами справи його вина у скоєнні ДТП та заподіянню шкоди здоров’ю потерпілій доведена не в повній мірі. Заперечує стягнення моральної шкоди у розмірі 40 000 грн. Просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який вважав судові рішення законними й обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 кваліфіковано правильно.
Як видно з матеріалів справи, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, у тому числі показаннях засудженого ОСОБА_6, який у судовому засіданні щиро розкаявся, повністю визнав свою вину та цивільний позов, що стало підставою для призначення йому покарання із звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком.
Цивільний позов судом вирішено відповідно до вимог закону, з урахуванням усіх обставин справи.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженим в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, його касаційну скаргу – без задоволення.
С у д д і :
М.А. Мороз М.М. Лагнюк С.С. Слинько