УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "22" вересня 2011 р. справа № 18/5007/80/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1077 від 22.09.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м.Житомир) < В особі(назва) >
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 845,89грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 845,89грн. заборгованості по орендній платі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та повідомив, що заборгованість відповідача станом на 29.08.2011р. не змінилась та складає 845,89грн.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2007 року між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нерухомого майна №210 (а.с.6-7), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення в комунальному підприємстві "Сніжинка" в будинку №6 по вул.Житній ринок, що належать до комунальної власності міста, для здійснення торгівельної діяльності, загальною площею 61,00 кв.м з орендною платою, визначеною рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №196 від 15.03.2007р. у розмірі 35,16грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (п.1.1 договору оренди).
Орендар використовує орендоване приміщення тільки за прямим призначенням, обумовленим п.1.1 даного договору (п.1.2 договору оренди).
Пунктом 8.1 договору оренди №656 сторони встановили, що договір діє з 12.03.2008р. по 12.02.2011р.
Вступ орендаря у користування приміщенням настає після підписання акту прийому-передачі вказаного приміщення, який підписується між балансоутримувачем та орендарем протягом 5-ти днів з моменту укладання договору оренди (п.2.1 договору оренди).
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3.1 договору оренди).
Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м.Житомира, затвердженої рішенням міської ради (п.3.2 договору).
Пунктом 3.3. договору оренди сторони погодили, що орендна плата по договору становить 2144,760грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.
Пунктом 6.8 договору оренди передбачено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
На виконання умов договору оренди №210 балансовутримувач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення в комунальному підприємстві "Сніжинка" в будинку №6 по вул.Житній ринок, про що свідчить акт приймання-передачі від 12.04.2007р. (а.с.8).
Як зазначає позивач у позовній заяві, за період користування орендованим приміщенням з квітня 2007р. по грудень 2008р. за відповідачем виник борг по орендній платі в розмірі 845,89грн. за листопад 2008р., який відповідач згідно умов договору повинен був сплатити 10 грудня 2008р.
Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії від 07.12.2010р. №949, від 11.04.2011р. №442 (а.с.16-18) з вимогою сплатити заборгованість. Однак орендар претензії залишив без відповіді та задоволення, відповідних оплат не здійснив, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за листопад 2008р. такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи на наступне:
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди №210 від 13.04.2007р. позивач виставив відповідачу за період з квітня 2007р. по грудень 2008р. року рахунки на оплату на загальну суму 59381,05грн. (а.с.77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99,101,103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117).
Як встановлено судом, відповідач здійснив часткове погашення боргу на суму 58559,56грн. (а.с.76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118).
Тобто, станом на день розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 59381,05грн. - 58559,56грн. = 821,49грн.
Проте позивач просить стягнути з відповідача 845,89грн. Заявлена до стягнення вимога на суму 24,40грн. (845,89 - 821,49грн.) документально не підтверджена, тому господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 24,40грн. основного боргу за необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 821,49грн.
В позові в частині стягнення 24,40грн. основного боргу суд відмовляє за необґрунтованістю.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82–85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10004, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Михайлівська, 10-а, ідентифікаційний код 34788934):
- 821,49грн. заборгованості з орендної плати;
- 99,06грн. витрат по сплаті державного мита;
- 229,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові відмовити в частині стягнення 24,40грн. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.