Справа № 22-ц-316/2008 Головуючий у 1-й інстанції: Забара І.К.
категорія - 21 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Семеній Л.І., Криворотенка В.І.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб які приймають участь в справі - представника позивача ОСОБА_5., представників відповідачів Висоцького Р.В., Похилько Л.В. та третіх осіб ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 грудня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", Сумського міського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
Позивачка звертаючись до суду в своєму позові просила стягнути на її користь з ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" та Сумського міського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., а також повернуто судовий збір в сумі 8,5 грн.
Стягнуто з ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" на користь держави відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в сумі 7,5 грн.
Зазначене рішення ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" оскаржило в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і просить скасувати зазначене рішення місцевого суду.
Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, судом не надана належна правова оцінка обставинам справи.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд не застосував норми ст.ст.4, 9 Закону України "Про охорону праці", оскільки відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Оскільки підприємство сплачує страхові внески Фонду, який є страховиком, то при настанні нещасного випадку саме Фонд повинен, відповідно до вимог Закону, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду застрахованим і членам їх сімей.
Судом встановлено, що позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого мала сина ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким разом мешкала поАДРЕСА_1.
10 серпня 2004 року ОСОБА_7. був прийнятий на роботу до котельно-зварного цеху № 16 ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 4 розряду.
30 травня 2005 року з електромонтером цеху № 16 ВАТ СМНВО ім. Фрунзе ОСОБА_7, стався нещасний випадок під час виконання ним трудових обов'язків, що призвело до його смерті.
Наказом начальника Територіального управління держнаглядохоронпраці України в Сумській області від 2 червня 2005 року за № 53-НВ була створена комісія по спеціальному розслідуванню вищевказаного нещасного випадку, до складу якої увійшли представники ВАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе, а також об'єднаної первинної профспілки ВАТ СМНВО ім. Фрунзе, Головного управління охорони праці соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, Територіального управління Державного департаменту промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду по Сумській області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Суми, Сумської обласної профспілкової організації працівників машинобудування та металообробки.
Оглянувши місце нещасного випадку, яким був склад покупних виробів цеху № 16 акціонерного товариства, опитавши можливих свідків, посадових осіб підприємства, вивчивши зібрані матеріали, комісія прийшла до висновку, що причиною смерті ОСОБА_7 (падіння з висоти вниз головою, втрата свідомості, що призвело до компресійної асфіксії), який виконував завдання енергетика цеху ОСОБА_2. з питання можливості встановлення у приміщенні складу додаткового світильника, були недоліки під час навчання безпечним прийомам праці - порушення пунктів 8.1.16., 8.1.17. "Загальних правил з охорони праці і виробничої санітарії" (надалі Правила) щодо допуску до роботи на висоті (понад 1,3 м) без проведення інструктажу і оформлення наряду -допуску, незабезпечення робітника необхідними засобами індивідуального захисту, а також невиконання посадовими особами - начальником цеху № 16 ОСОБА_3., заступником начальника цеху ОСОБА_4., енергетиком цеху ОСОБА_2 п. 5.7., 5.9., 2.1.14., 2.25, 2.20. Правил, своїх обов'язків по своєчасному забезпеченню працівників засобами захисту, безпечних та нешкідливих умов праці на робочих місцях. Комісія також прийшла до висновку, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, є зазначені вище посадові особи цеху № 16.
Таким чином судом в судовому засіданні достовірно встановлено, що смерть ОСОБА_7 сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з постановленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 і стягуючи з ТОВ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" 50000 грн., місцевий суд виходив із підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1168, 1172 ЦК України.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції установлено, що син позивачки ОСОБА_7., був застрахований і загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві в ТОВ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", який стався 30 травня 2005 року.
Тому, згідно із правилами ст. 9 Закону України ''Про охорону праці" відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика. Підприємство, сплативши певну суму страхових внесків, надалі не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку з працівником ні перед ким, тому що ці відносини регулюються нормами соціального забезпечення, зокрема: главою 67 ЦК України, Законом України ''Про страхування". Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Отже, задовольняючи позовні вимоги та стягуючи моральну шкоду з ТОВ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" з підстав, передбачених ст. ст. 1167, 1168, 1172 ЦК України, районний суд помилково застосував правове регулювання зобов'язань, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди, до іншого виду зобов'язань, які базуються на договорі страхування.
За обставин, установлених судом, відповідач ТОВ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", як роботодавець не несе відповідальності перед членами сім'ї працівника за моральну шкоду з підстав, передбачених главою 82 ЦК України.
Місцевий суд на це не звернув уваги.
Відсутні підстави і для стягнення моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь матері потерпілого, оскільки за правилами ст. ст. 21, 28 та 34 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено відшкодування моральної шкоди саме потерпілим, а не членам їх сімей.
Оскільки порушення судом норм матеріального та процесуального права призвело, до неправильного вирішення справи, постановлене судом рішення підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" задовольнити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 грудня 2007 року в даній справі скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили але може бути оскаржене на протязі двох місяців до Верховного Суду України з часу його проголошення.
Головуючий -
Судді - Семеній Л.І., Криворотенко В.І.