ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-2638/10/0212 Головуючий у 1-й інстанції: Голота Л.О.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни, Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2010 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 жовтня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти постанову, якою скасувати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 жовтня 2010 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та являється інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, а тому не бере до уваги доводи апелянта про відсутність права у позивача на одержання державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком", та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування основної та додаткової пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року та №654 від 16.07.2008 року, прямо суперечить положенням Конституції України, а тому з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії та додаткової пенсії позивачу, застосуванню підлягає закон, а не постанова.
Однак, колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції, що права позивача підлягають захисту з 01.01.2007 року.
Так, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
У зв`язку зі зверненням позивача до суду 15.10.2010 року колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 01.0.2007 року по 15.04.2010 року, залишити без розгляду.
Відповідно до ст.99 КАС України, права позивача на одержання підвищення до пенсії, як дитині війни підлягають захисту з 15.04.2010 року. При цьому, враховуючи, що пенсія та додаткова пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов’язання нарахувати та виплатити позивачу пенсії, не має підстав обмежувати відповідача за здійснення її нарахування і виплати, певним часовим проміжком.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці задовольнити частково .
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині поданій поза межами строку на звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України, тобто за період з 01.01.2007 року по 15.04.2010 року, залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату державної пенсії, встановивши її у розмірі не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 15.04.2010 року по день припинення права позивача на такі виплати, з врахуванням проведених виплат.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович