КОПІЯ

Апеляційний суд Хмельницької області

                                         УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“18”  лютого 2008 р.                                                               м. Хмельницький

судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Хмельницької області в складі:

                       головуючого судді     Харчука В.М.

                                           суддів:    Гуменюк Н.І.

                                                          Матковської Л.О.

                       при секретарі         Коробчук А.А.

                                         з участю:                 позивачки та її представника,

                                                                           представника апелянта

розглянула у відкритому судовому  засіданні   цивільну справу № 22ц-221 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Старосинявського районного суду від 22 листопада 2007 року за позовом ОСОБА_2до Старосинявського районного управління Пенсійного Фонду України, ОСОБА_1про встановлення факту батьківства, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,

                                                В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про встановлення факту батьківства.                Позивачка послалась на те, що  з липня 2002 року до січня 2007 року проживала у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_3в селі Адампіль Старосинявського району.

       В період спільного проживання у них народилось двоє синів: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2народження.

       Під час реєстрації народження сина ОСОБА_4а дані про батька записані з її слів, а при реєстрації народження сина ОСОБА_5а - за спільною заявою батьком дитини записаний ОСОБА_3

       ОСОБА_3 весь період спільного проживання визнавав, що ОСОБА_4 є його рідним сином.

_________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Філоненко М.В.                Справа № 22ц-221   Доповідач - Харчук В.М.                                                                       Категорія № 44

      В січні 2007 року ОСОБА_3 помер, відкрилась спадщина після його смерті. Крім того, необхідно призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Тому позивачка просить встановити факт, що ОСОБА_3є батьком ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

       Представник відповідача Старосинявського районного управління Пенсійного фонду України покладається на вирішення суду. У випадку встановлення факту батьківства погоджується на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

      Представник відповідача ОСОБА_1проти позову заперечив, посилається на те, що неповнолітній ОСОБА_4 не являється сином ОСОБА_3. Його довірителька та її неповнолітні діти являються спадкоємцями ОСОБА_3 і заперечують проти визнання факту батьківства ОСОБА_3щодо неповнолітнього ОСОБА_4, так як це буде впливати на їхні права.

       Рішенням Старосинявського районгного суду від 22 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, встановлено факт батьківства ОСОБА_3 щодо неповнолітнього ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

      В апеляційній скарзі на рішення суду представник відповідачки ОСОБА_1 посилається на  невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправдивість показів свідків, покладених в обґрунтування рішення суду, на те, що суд не взяв до уваги ту обставину, що позивачка на сина ОСОБА_4а оформляла допомогу, як мати-одиначка. Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у позові позивачці відмовити.

        Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з мотивів порушення судом норм процесуального права - ст.ст.3, 119,  234-235, 256-259 ЦПК України.

       Відповідно до ст.234-235, ч.6 ЦПК України цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом в окремому провадженні.

       Якщо під час розгляду справи окремого провадження виникне спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

      Відповідно до ст.ст.3, 118-119 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

      У справах позовного провадження до суду подається позовна заява, зміст якої повинен відповідати вимогам закону. Зокрема позовні вимоги повинні містити посилання позивача на порушення свого конкретного  права, осіб, які це право порушують та вимоги щодо способів відновлення цього права.

      З матеріалів справи вбачається, що судом справа про встановлення факту розглянута не в окремому, а в позовному провадженні.

      Представник відповідача - дружини спадкодавця ОСОБА_1, в якої є спільні діти із померлим ОСОБА_3, заперечує проти встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо неповнолітнього ОСОБА_4, так як цей факт впливає на права спадкоємців за законом.

      Порушенням спадкових прав неповнолітнього ОСОБА_4 та порушенням його прав на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника мотивує звернення з позовом позивачка ОСОБА_2

      При цих обставинах позовна заява ОСОБА_2 повинна залишатись без руху з наданням позивачці строку на усунення її недоліків, так як у позовній заяві не зазначено способу відновлення порушеного права, не зазначено склад спадкового майна (спадкову масу), його вартість,  не визначено круг спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, не сформульовані вимоги щодо визнання права власності і на яку частку майна в порядку спадкування.

      Відповідно до ст.15, ч.1 ЦПК України суд загальної юрисдикції розглядає справи в порядку цивільного судочинства про захист порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод та інтересів, що виникають з цивільних, сімейних та інших правовідносин, за винятком випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

      Відповідно до ст.ст.17-18 Кодексу адміністративного судочинства України  на спори щодо призначення чи виплати пенсій, в тому числі і у зв'язку з втратою годувальника, поширюється юрисдикція адміністративних, а не загальних судів.

      Судом першої інстанції при прийнятті позову ОСОБА_2 ці обставини не враховані, порушено зазначені норми процесуального права, позивачем не визначено позовні  вимоги щодо відновлення порушеного права, що позбавило суд першої інстанції можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення і позбавляє суд  апеляційної інстанції можливості ухвалити нове рішення.

      А тому, рішення суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

      Під час нового судового розгляду суду першої інстанції слід вирішити питання відповідності позовної заяви позивача вимогам процесуального закону:  уточнити позовні вимоги позивача, яке саме право цивільне порушене, уточнити способи його відновлення, можливість розгляду в цивільному судочинстві позовних вимог щодо відновлення права на спадкове майно та права на пенсійне забезпечення.

      Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                 У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

 апеляційну скаргу  ОСОБА_1задовольнити частково, рішення Старосинявського районного суду від 22 листопада 2007 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

       Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя: /підпис/                        судді: /підписи/

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду                                          В.М. Харчук