КОПІЯ
Апеляційний суд Хмельницької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26” грудня 200 7 р. м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.,
суддів: Бережного С.Д.
Гуменюк Н.І.
при секретарі: Гребелюк Т.Б.
з участю: апелянта та її представника
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2241 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Проскурів-Термо” про поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 03 травня 2006 року був призначений головним лікарем структурного підрозділу відповідача лікарсько-оздоровчого комплексу „Лазурний” за безстроковим трудовим договором, а з 31 травня 2006 року директором оздоровчого табору „Лазурний” в селі Мартинівці Городоцького району Хмельницької області.
31 серпня 2006 року наказом № 50\1-к звільнений із займаних посад у зв'язку з ліквідацією виробничого підрозділу ЛОК „Лазурний” з 01 вересня 2006 року.
Звільнення проведено з грубим порушенням трудового законодавства без попереднього попередження за два місяці, з наказом його ознайомили лише 11 вересня 2006 року, заробітну плату за серпень 2006 року йому не виплатили без будь-яких пояснень. Тому позивач просив поновити його на посаді головного лікаря ЛОК „Лазурний” ТОВ „Проскурів-Термо” і стягнути на його користь заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Представник відповідача позову ОСОБА_1 не визнав, пояснив, що ОСОБА_1 працював головним лікарем ЛОК „Лазурний ТОВ „Проскурів-Термо” за сумісництвом,
_________________________________________________________________________Головуючий у справі - Савчук Р.І. Справа № 22ц-2241 Доповідач - Харчук В.М. Категорія № 40
а його основним місцем роботи являється Сатанівська дільнична лікарня.
У вересні 2006 року структурний підрозділ підприємства ЛОК „Лазурний” ліквідований і ОСОБА_1, як сумісника, звільнено з роботу у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу та скороченням штату працівників. Звільнення проведено з дотриманням чинного трудового законодавства.
Рішенням Хмельницького міськрайсуду від 18 жовтня 2007 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального права -ст.ст. 23, ч.2, 43- 44, 49-2, 49-4 КЗпП України.
Апелянт посилається на те, що його не попереджено про наступне вивільнення за два місяці, з наказом від 31 серпня 2006 року про ліквідацію структурного підрозділу та його звільнення він ознайомлений лише 11 вересня 2006 року, звільнений він з 29 вересня 2006 року, з цим наказом його ознайомили лише 16 листопада 2006 року. Лікувально-оздоровчий комплекс „Лазурний” фактично після його звільнення не припиняв свою діяльність до 21 жовтня 2006 року, а інші працівники комплексу працювали і надалі. Так завідуюча складом ОСОБА_2 звільнена із займаної посади за власним бажанням з 01.11.2006 року. Йому не виплачена вихідна допомога, суд безпідставно застосував до нього умови строкового трудового договору, без врахування того, що він працював по безстроковому трудовому договору. Адміністрацією підприємства порушено його трудові права, так як він приймався на роботу в ТОВ „Проскурів-Термо” по переводу із ЛОК „Лазурний” тоді, коли ТОВ „Проскурів-Термо” стало власником цього структурного підрозділу. Не враховано його переважне право на залишення на роботі, інша робота йому не пропонувалась, не вирішувалось питання його звільнення на профкомі підприємства.
Тому просить скасувати рішення Хмельницького міськрайсуду від 18 жовтня 2007 року, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з мотивів неповноти дослідження обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1працює на умовах постійного трудового договору лікарем-хірургом Городоцької центральної районної лікарні, поліклініки Сатанівської міської лікарні.
Наказом № 21 від 03 травня 2006 року директора товариства з обмеженою відповідальністю „Проскурів-Термо” у зв”язку з придбанням виробничих приміщень та інфраструктури бази відпочинку „Лазурний” створено структурний підрозділ підприємства - лікувально-оздоровчий комплекс „Лазурний”, встановлено сезонний термін роботи цього структурного підрозділу з 01 травня по 30 вересня кожного року та прийнято на роботу на умовах безстрокового трудового договору за сумісництвом на 0,5 окладу на посаду головного лікаря - керівника структурного підрозділу ОСОБА_1
Наказом директора ТОВ „Проскурів-Термо” від 31 травня 2006 року № 22 створено дитячий оздоровчий табір санаторного типу „Лазурний” і його директором також призначено ОСОБА_1
Наказом директора ТОВ „Проскурів-Термо” від 31 серпня 2006 року № 50\1-к вирішено виробничий підрозділ підприємства лікарсько-оздоровчий комплекс „Лазурний” ліквідувати з 01.09.2006 року, скоротити посади, в тому числі і головного лікаря (за сумісництвом). Однак, фактична ліквідація ЛОК „Лазурний” не відбулась, ЛОК „Лазурний” названо базою відпочинку і призначено керівником зазначеної бази Мантуляка П.В.
Наказом директора ТОВ „Проскурів-Термо” № 61\1-к від 29.09.2006 року звільнено ОСОБА_1 з порушенням трудового законодавства з посади керівника ЛОК „Лазурний” головного лікаря за сумісництвом за ст.40, п.1 КЗпП України (ліквідація підрозділу та скорочення штату).
Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: наказами директора підприємства (а.с.4-6, 18, 21), особовою карткою на ОСОБА_1, його заявою, трудовою книжкою позивача та типовим трудовим договором між сторонами (а.с.19-23), штатним розписом підприємства на 2005, 2006, 2007 роки, іншими доказами.
Зокрема, з наказу № 50-к від 31 серпня 2006 року (а.с.4) вбачається, що ЛОК „Лазурний” фактично не ліквідований, а перейменований на базу відпочинку, взамін посади керівника - головного лікаря введена посада начальника бази відпочинку.
Із поданих суду апеляційної інстанції штатних розписів підприємства, яких не витребував і не дослідив суд першої інстанції, хоча зобов”язаний був перевірити факт ліквідації структурного підрозділу, вбачається, що взамін структурного підрозділу ЛОК „Лазурний”, який функціонував в 2006 році, створено структурний підрозділ база відпочинку з посадою керівника - начальника бази.
З дослідженої судом трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що вона працювала за безстроковим договором в ЛОК „Лазурний” ТОВ „Проскурів-Термо” завідуючою складом з 3 травня 2006 року і звільнена із займаної посади не у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу та скороченням штату, а за власним бажанням з 01 листопада 2006 року після звільнення ОСОБА_1
З повідомлення Хмельницького міського центру зайнятості вбачається, що ТОВ „Проскурів-Термо” в серпні-жовтні 2006 року не повідомляло центр зайнятості про наступне вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу та скороченням чисельності працівників чи штату.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу за сумісництвом за строковим трудовим договором і що його робота носила сезонний характер, так як ці доводи спростовуються підписаним сторонами письмовим трудовим договором, п.1 якого зазначає, що договір є безстороковим.
Не може суд взяти до уваги і доданий до штатного розпису на 2006 рік витяг з наказу № 21\1-к від 03.05.2006 року про встановлення для ОСОБА_1сезонного періоду роботи до 26 серпня 2006 року. Цей наказ суперечить умовам трудового договору між сторонами, ОСОБА_1 з ним не ознайомлений і продовжував працювати і після 26 серпня 2006 року.
Відповідно до ст.ст.21, 23 КЗпП України, п.1 постанови КМ України № 245 від 03 квітня 1993 року „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій”, п.8 Положення про умови праці за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мінфіну України 28 червня 1993 року за № 43, зареєстрованого в Мінюсті України 30 червня 1993 року за № 76, робітники, службовці та спеціалісти державних підприємств, установ та організацій мають право працювати за сумісництвом на тих же чи на інших підприємствах.
Звільнення з роботи за сумісництвом здійснюється на підставах, передбачених
трудовим законодавством, з додержанням всіх умов та гарантій.
Працівник за сумісництвом також може бути звільнений у випадку прийняття на займану ним посаду працівника, який не являється сумісником.
Відповідно до ст.ст.40, ч.1 п.1, 49-2, 43-1 КЗпП України укладений з працівником на невизначений строк трудовий договір, в тому числі і на виконання роботи за сумісництвом, може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.
При цьому про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про наступне вивільнення, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Одночасно власник доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Розірвання договору з ініціативи власника без попередньої згоди профкому можливе у випадку ліквідації підприємства, звільнення із суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на цю роботу постійного працівника який не є сумісником, звільнення працівника, який не є членом профспілки, яка діє на підприємстві, звільнення керівника відокремленого підрозділу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений із займаної посади керівника структурного підрозділу підприємства - головного лікаря ЛОК „Лазурний” з підстав ліквідації цього структурного підрозділу та скороченням штату працівників, а не у зв'язку з прийняттям на цю посаду іншого постійного працівника.
Тому при цих обставинах ТОВ „Проскурів-Термо” зобов'язане було дотриматись всіх передбачених для працівника гарантій, в тому числі попередити за два місяці про наступне вивільнення, врахувати його переважне право на залишення на роботі на підприємстві, запропонувати іншу роботу, в тому числі і введену посаду начальника бази відпочинку. Цих гарантій та правил відповідач не дотримався, чим порушив трудові права ОСОБА_1, які підлягають відновленню.
Суд першої інстанції не дослідив штатного розпису підприємства, неповно дослідив інші наявні в справі докази, дав їм неправильну оцінку та порушив зазначені норми матеріального права, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення.
При поновленні ОСОБА_1 на роботі відповідно до ст.235 КЗпП України слід стягнути заробіток за час вимушеного прогулу із дня звільнення з 29 вересня 2006 року по день ухвалення рішення апеляційним судом 26 грудня 2007 року, виходячи із його середнього заробітку за останні два місяці перед звільненням 1553, 17 гривень, а всього
23297, 55 гривень (1553,17 гр. Х 15 міс.).
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316-317, 319 ЦПК України, судова колегія,
В И Р І Ш И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 жовтня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити, поновити його на роботі на посаді головного лікаря лікарсько-оздоровчого комплексу „Лазурний” товариства з обмеженою відповідальністю „Проскурів-Термо” з дня звільнення 29 вересня 2006 року.
Стягнути із ТОВ „Проскурів-Термо” на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення 29 вересня 2006 року по день ухвалення рішення 26 грудня 2007 року в сумі 23297,55 гривень з вирахуванням бухгалтерією підприємства податків та обов'язкових платежів до бюджетів та спеціальних фондів.
Стягнути із ТОВ „Проскурів-Термо” державне мито в дохід держави в сумі 233 гривні та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий суддя: /підпис/ судді: /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду Харчук В.М.